Court ruling № 100729964, 02.11.2021, Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipro City (until 25.04.2025 - Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipropetrovsk City)

Справа № 199/6820/21

Провадження (1-кп/199/567/21)

УХВАЛА

02.11.2021 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

при секретарі - Комар Н.В.,

за участю сторін:

прокурора - Стельмах А.В.

захисника - Тооде І.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12021041030000695, відносно ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні 02.11.2021 року прокурор Стельмах А.В. просив відкласти судове засідання для долучення письмових матеріалів і заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_1 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_1 , володіючи відомостями щодо свідків сторони обвинувачення, може вплинути на них. Також прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінуємого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, є ризик перешкоджання останнім здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Тооде І.В. не заперечували проти відкладання судового розгляду, заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, просили його скасувати, змінити на домашній арешт.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_1 , вважає, що клопотання прокурора Стельмах А.В. про відкладання судового розгляду та продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а клопотання обвинуваченого і захисника Тооде І.В. про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміні на домашній арешт задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується за ст.307 ч.2 КК України, де є покарання у виді позбавлення волі до 10 років.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_1 продовжує обвинувачуватися у вчиненні тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб свідків, які ще не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому.

При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

Дослідивши надані матеріали, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв`язки, репутацію обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, визначався попередньою ухвалою слідчого судді Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 90800,00 грн., що суд вважає можливим залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Відкласти судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021041030000695 відносно ОСОБА_1 за ст.307 ч.2 КК України, на 16.11.2021 року о 11 год. 30 хв. в залі суду за адресою: 49083 м.Дніпро, вул.Новоселівська,9, в яке викликати:

прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпро;_______

обвинуваченого: ОСОБА_1 (ДУВП №4);__________

захисника: Тооде І.В.___________

2. В задоволенні клопотання обвинуваченого і захисника Тооде І.В. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміні на домашній арешт - відмовити.

3. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 31 грудня 2021 року.

4. Залишити обвинуваченому ОСОБА_1 раніше визначену заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 90800,00 грн., у разі внесення якої у відповідності до ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: - не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу прокурора чи суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання; - прибувати до суду за першою вимогою; - носити електронний засіб контролю.

5. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

6. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

7. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга (в частині запобіжного заходу) безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Є.М.Савченко