№ 10072811, 08.06.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-3432/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Іващук О.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2010 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Як встановлено судом першої інстанції, середньомісячна чисельність штатних працівників на підприємстві в 2008 році становила 193 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 7 осіб.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи та не розрахував і не відобразив у звіті суму коштів адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» адміністративно-господарських санкцій та пені є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» повністю за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів не утримується та має інші види доходу, отже положення ст. 20 Закону на відповідача розповсюджується.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з Комунального підприємства Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія», 21034, м. Вінниця, вул. Пархоменка, 13 (код ЄДРПОУ 05483931) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік») адміністративно-господарські санкції в розмірі 16654,92 гривень та пеню в розмірі 705,96 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 11 червня 2010 року.