Decision № 100719956, 01.11.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/353

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 року м. Київ № 640/10729/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма "САЛКОМ" до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма "САЛКОМ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.03.2019 року № 0003944208.

Ухвалою суду від 01.07.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.

25.07.2019 р. надано відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма "САЛКОМ" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 12-а, код 21556368) зареєстроване в якості юридичної особи 14.01.1991 р.; перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі; 69.10 Діяльність у сфері права (основний).

На підставі плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, наказу від 16.01.2019 р. №643, відповідно до п. 77.3 ст. 77 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма "САЛКОМ" з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2015 р. по 30.09.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2018 р., про що складено акт від 15.02.2019 р. за №005/26-15-42-08- 21556368.

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення -

пп. "е" 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 "а" ст. 171, п. 173.1 ст. 173, пп. "є" 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період, який перевірявся, на загальну суму 178 300, 10 грн. (в тому числі, за І квартал 2016 р. - 126 000 грн. та ІІ квартал 2017 р. - 52 300, 10 грн.) та несвоєчасну сплату на загальну суму 306 270, 26 грн. (в тому числі, за грудень 2016 р. - 306 270, 26 грн.).

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з наступних підстав.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ЮФ "Салком" виплачено пасивний дохід у вигляді роялті в розмірі 700 000 грн. в І-му кварталі 2016 р. двом фізичним особам, а саме, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) 350 000 грн. та ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ) 350 000 грн., при чому, не було нараховано (утримано) та перераховано до відповідного бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 126 000 грн.

Перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб встановлено випадки несвоєчасної сплати (перерахування) до відповідного бюджету сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати працівників на загальну суму 306 270, 26 грн. за грудень 2016 р.

Відповідно до договору купівлі-продажу №8046/2017/422752 від 19.04.2017 р. ТОВ "ЮФ "Салком" реалізовано легковий автомобіль FORD FUSION 2011 р.в. фізичній особі ОСОБА_3 за ціною 18 000 грн.

Згідно проведеного розрахунку середньоринкової вартості автомобіля відповідно до ст. 173 Податкового кодексу України та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2013 р. №403, встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля складає 256 256, 47 грн.

З різниці від реалізації рухомого майна нижче середньоринкової вартості не оподатковано податком на доходи фізичних осіб дохід платника податку фізичної особи в сумі 238 256, 47 грн., що призвело до заниження зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 52 300, 10 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.03.2019 року № 0003944208, згідно з яким за порушення пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, ст. 167, пп.168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 із врахуванням пп. 14.1.180, пп. 14.1.195, пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України товариству донараховано податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 178 300, 10 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 223 860, 20 грн.

Рішенням ДФС України від 14.05.2019 р. №21965/6/99-99-11-05-01-25 в задоволенні скарги на вказане рішення відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма "САЛКОМ" - вважає податкове повідомлення-рішення від 07.03.2019 року № 0003944208 протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що не заперечує проти встановлених порушень, проте, не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині розрахунку нарахування штрафних (фінансових) санкцій у зв`язку з помилковим застосуванням ст. 127 Податкового кодексу України.

Зокрема, позивач вважає, що за правопорушення, передбачена ст. 127 Податкового кодексу України відповідальність може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі, податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або справляння (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі відсутній факт виконання вказаних обов`язків платником податків, а застосування підвищених розмірів штрафних санкцій можливе лише у випадку, якщо такі дії були вчинені повторно та встановлені протягом 1095 днів, що зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Натомість допущені позивачем порушення ст. 164, ст. 167, ст. 168 та ст. 171 Податкового кодексу України вчинені вперше та зафіксовані також вперше протягом 1095 днів, що виключає можливість, що виключає можливість застосування підвищеного розміру відповідальності позивача за їх вчинення.

Таким чином, застосовані до позивача штрафні санкції згідно з розрахунком до оскаржуваного рішення у розмірі 50% (153 135, 13 грн.) та 75% (39 225, 07 грн.) позивач вважає протиправним.

Відповідач - Державна податкова служба України в особі Головного управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог запречив, підтримавши висновки акта перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на ІІ квартал 2017 р.) загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пп.168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пп. 14.1.180, пп. 14.1.195, пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України -

податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

В даному випадку позивач по суті не заперечує наявність встановлених у акті перевірки від 15.02.2019 р. за №005/26-15-42-08- 21556368 порушень, у зв`язку з чим суд не вважає за необхідне надавати оцінку встановленим під час перевірки обставинам та висновкам контролюючого органу.

Згідно зі змістом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 07.03.2019 року № 0003944208 в ньому збільшено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 178 300, 10 грн. основного зобов`язання та застосовано штрафні санкції у розмірі 223 860, 20 грн.

Оскільки позивач не заперечує факт допущення ним порушення податкового зобов`язання у вигляді заниження сум податку на доходи фізичних осіб за період, який перевірявся, на загальну суму 178 300, 10 грн. (в тому числі, за І квартал 2016 р. - 126 000 грн. та ІІ квартал 2017 р. - 52 300, 10 грн.), в цій частині підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України (в редакції станом на 07.03.2019р.) ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

В даному випадку згідно зі змістом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 223 860, 20 грн., який згідно з розрахунком штрафних санкцій складається з 31 500 грн. (25% від 126 000 грн.), 153 135, 13 грн. (50% від 306 270, 26 грн.) та 39 225, 07 грн. (75% від 52 300, 10 грн.).

Тобто, відповідачем за кожне наступне з трьох порушень застосовано збільшений розмір штрафних санкцій як за такі, що вчинені вдруге та втретє, з чим не згоден позивач.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

В своїй постанові від 02 березня 2018 року у справі справа №820/6196/16 (К/9901/2250/17) Верховний Суд виклав правову позицію щодо застосування приписів статті 127 Податкового Кодексу України у подібних відносинах, зазначивши наступне:

положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Відтак, застосування штрафу в розмірі 50 та 75 відсотків суми податку на підставі п.127.1 статті 127 Податкового Кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов`язаного з ненарахуванням, неутриманням та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.

Згідно зі змістом акта перевірки всі три встановлені епізоди порушення вимог податкового законодавства стосуються різних фактичних обставин і становлять окремі правопорушення, тому могли кваліфікуватися відповідачем як повторні в розмірі ст. 127 Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що суми, з яких визначено розмір штрафних санкцій у порядку збільшення (25%, 50% та 75%) стосуються встановлених правопорушень у хронологічній послідовності.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час прийняття оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 01.11.2021 р.