Court ruling № 100701677, 27.10.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/36189/21

Провадження № 1-кс/761/20230/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Аббасова Н.В., за участю секретаря Архипова І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «Авантаж-7» - адвоката Осідака В.А. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2021, у кримінальному провадженні № 42020000000000364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 204 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ТОВ «Авантаж-7» - адвоката Осідака В.А. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2021, у кримінальному провадженні № 42020000000000364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 204 КК України, а саме: на резервуари для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із пальним, що в них зберігається, яке належать ТОВ «Авантаж-7» (код ЄДРПОУ 42435174) та знаходяться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36.

Клопотання мотивовано тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 204 КК України.

21.05.2021 в рамках вказаного кримінального провадження та на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2021 № 757/26204/21-к прокурором відділу Офісу Генерального прокурора Подоприхіним М.Г. проведено обшук за місцем здійснення діяльності ТОВ «Авантаж-7» за адресою: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36, в ході якого було тимчасово вилучено майно товариства, а саме: залишки нафтопродуктів, що зберігалися в резервуарах за вказаною адресою.

Як зазначає у клопотанні заявник, з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна сторона обвинувачення до суду не зверталася.

16.08.2021 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора Харченко С.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна ТОВ «Авантаж-7», а саме 2-х резервуарів для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із залишками пального - бензину А95, які у них зберігалися.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18.08.2021 у справі № 757/44054/21-к вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт резервуари для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із пальним що в них зберігається та які установлено на території бази зберігання нафтопродуктів та скрапленого газу за адресою: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36, яка перебуває у власності ТОВ «БИЛАЙН» (код 31243577) та у фактичному користуванні в ТОВ «Авантаж-7» (код 42435174) із забороною відчуження, розпорядження та користування ним з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, забезпечення можливості призначення судом конфіскації як обов`язкового покарання у кримінальному провадженні № 42020000000000364.

Однак, на думку заявника, зазначене майно не відповідає критеріям речових доказів, оскільки не може бути використане для доведення обставин що підлягають доказуванню в межах кримінального провадження № 42020000000000364 від 28.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 204 КК України та не може бути використане, як речовий доказ, оскільки жодного відношення до вище вказаного кримінального провадження не має.

При цьому, як зазначає адвокат, власники майна про розгляд такого клопотання не повідомлялися, а тому не могли забезпечити належний захист своїх законних прав та інтересів.

У зв`язку з чим адвокат Осідака В.А. зазначає, що арешт на вищевказане майно накладено необґрунтовано та просить його скасувати.

Судові засідання призначалися на 12.10.2021, 22.10.2021 та 27.10.2021.

У судове засідання сторони не з`явилися, однак від адвокатів Осідаки В.Р. та Гарбуза М.В. надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за їх відсутності, в якій адвокати зазначили, що вказане клопотання підтримують в повному обсязі та просять задовольнити з підстав зазначених в клопотанні.

При цьому, прокурор 20.10.2021 та 25.10.2021 надіслав аналогічну за змістом заяву, в якій зазначив, що 18.10.2021 постановою прокурора у кримінальному провадженні з матеріалів досудового розслідування, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42020000000000364 від 26.02.2020 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Авантаж-7» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021000000000884 від 18.10.2021. 19.10.2021 постановою прокурора Офісу Генерального прокурора здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні № 62021000000000884 від 18.10.2021 доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України. Групу прокурорів у кримінальному провадженні № 62021000000000884 від 18.10.2021 які здійснюватимуть процесуальне керівництво на даний час не визначено.

Враховуючи строки розгляду даної категорії клопотань, визначені ч.2 ст 174 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні ГСУ ДБР перебуває кримінальне провадження № 42020000000000364, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 204 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося прокурорами Офісу Генерального прокурора.

У подальшому, як повідомив прокурор, 18.10.2021 постановою прокурора у кримінальному провадженні з матеріалів досудового розслідування, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42020000000000364 від 26.02.2020 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Авантаж-7» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62021000000000884 від 18.10.2021. 19.10.2021 постановою прокурора Офісу Генерального прокурора здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні № 62021000000000884 від 18.10.2021 доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.

Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.08.2021 у справі № 757/44054/21-к було накладено арешт на резервуари для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із пальним що в них зберігається та які установлено на території бази зберігання нафтопродуктів та скрапленого газу за адресою: Київська область, Броварський район, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36, яка перебуває у власності ТОВ «БИЛАЙН» (код 31243577) та у фактичному користуванні в ТОВ «Авантаж-7» (код 42435174) із забороною відчуження, розпорядження та користування ним з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, забезпечення можливості призначення судом конфіскації як обов`язкового покарання у кримінальному провадженні № 42020000000000364.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 18.08.2021 про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Зокрема, згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на резервуари для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із пальним, що в них зберігається, яке належать ТОВ «Авантаж-7», слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, оскільки зазначене майно є об`єктом вчинення кримінально протиправних дій, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та забезпечення можливості призначення судом конфіскації як обов`язкового покарання у кримінальному провадженні № 42020000000000364.

За вимогами ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, слідчому судді не надано допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, як і не надано доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави для відповідальності підприємства за незаконні дії третіх осіб.

Крім того, що стосується накладення арешту з метою забезпечення можливості призначення судом конфіскації як обов`язкового покарання у кримінальному провадженні № 42020000000000364, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначалось вище, арешт майна також допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3 ч.2 ст. 170 КПК України).

При цьому, за ч.5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як встановлено в судовому засіданні, з моменту внесення відомостей до ЄРДР кримінального провадження № 42020000000000364 - 28.02.2020 жодній з осіб ТОВ «Авантаж-7» не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 212, ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 204 КК України, інформації на спростування вказаної обставини слідчому судді не надано.

Крім того, з матеріалів провадження не вбачається, що порушенням ТОВ «Авантаж-7» є отримання ліцензії на право оптової реалізації пального за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Заворичі, вул. Вокзальна, 36, на підставі підроблених документів, а також невідповідність раніше вилучених за вказаною адресою нафтопродуктів (бензину А95) вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови».

Як вбачається з долучених до клопотання документів, зокрема копії клопотання про арешт майна (справа №757/44054/21-к) обґрунтовуючи доводи щодо недоброякісності продукції (нафтопродуктів) ТОВ «Авантаж-7», прокурор надав слідчому судді висновок експертизи № 17168-17171/21-34 від 26.05.2021, яка була проведена щодо зразків, вилучених в ході проведення обшуку від 21.05.2021 за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36.

Водночас, доводи прокурора щодо недоброякісності нафтопродуктів ТОВ «Авантаж-7» спростовуються доданими до клопотання доказами. Зокрема, відповідно до рецензії на вказаний висновок експерта, складеного експертом вищого кваліфікаційного класу у сфері дослідження нафтопродуктів ОСОБА_1 , висновок судової експертизи нафтопродуктів № 17168?17171/21-34 від 26.05.2021 складений з порушенням ДСТУ 7687:2015, ДСТУ 448, ДСТУ EN ISO 4259, не містить дослідження і є сфальсифікованим. Також, у своїх поясненнях рецензент зазначає, що допущені під час проведення вищевказаної експертизи порушення призвели до отримання хибних результатів, а отримані для проведення експертизи зразки відібрані з грубим порушенням вимог ДСТУ, що тягне за собою отримання необ`єктивного висновку.

Крім того, із висновку спеціаліста № 112 від 21.09.2021 вбачається, що висновок щодо невідповідності досліджуваних зразків автомобільного бензину А-95 за показником "октанове число" за дослідним методом" є помилковим. Правильно було б вказати у висновку, що у досліджуваних зразках бензину дослідним методом визначено октанове число 94,6 та 94,5, що у межах абсолютної похибки використаного для дослідження вимірювача октанового числа ОКМ-2+1,0 ОЧ відповідає вимогам Постанови КМУ №927 та ДСТУ 7687:2015.

До клопотання також долучено сертифікати відповідності та інші документи, що підтверджують походження та якість нафтопродуктів товариства, що свідчить про безпідставність доводів прокурора про фальсифікацію таких нафтопродуктів.

Таким чином, висновок експертизи нафтопродуктів № 17168-17171/21-34 від 26.05.2021 щодо невідповідності арештованої продукції вимогам ДСТУ, який покладено в основу клопотання про арешт майна, на думку слідчого судді, не може бути беззаперечним доказом.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, при накладенні арешту на майно, має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ("Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот протии Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші протии Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Отже, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні та враховуючи те, що доказів, які б спростовували доводи клопотання власника майна та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду не надано слідчий суддя приходить до висновку, що існує правова підстава для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2021 на резервуари для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із пальним, що в них зберігається, яке належать ТОВ «Авантаж-7» та знаходяться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36, оскільки вказаний захід забезпечення кримінального провадження порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження з урахуванням, зокрема, і тієї обставини, що було арештовано також і резервуари, у яких зберігаються нафтопродукти, які перебувають у власності особи, що не є фігурантом кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.08.2021 у справі № 757/44054/21-к на резервуари для нафтопродуктів № 465647 та № 574697 із пальним, що в них зберігається, яке належать ТОВ «Авантаж-7» (код ЄДРПОУ 42435174) та знаходяться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Заворичі, вул. Вокзальна, буд. 36.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В. Аббасова