№ 10068057, 25.05.2010, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

25.05.10                                                                                           Справа № 12/103-18/140

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Елітвинпром»від 01.04.2010 р. без номера

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 р.

у справі № 12/103-18/140

за позовом ТзОВ «Елітвинпром», смт.Таїрове Овідіопольського р-ну Одеської обл.

до ЗАТ «Зірниця», м.Івано-Франківськ

про стягнення 1934815, 13 грн., в т.ч. 1495000, 53 грн. основного боргу, 45020, 15 грн. штрафу, 136561, 11 грн. пені, 50342, 81 грн. 3 % річних, 207890, 53 грн. інфляційних втрат, за дистриб»юторською угодою (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.20-31, Том 2)

За участю представників сторін:

від позивача –Безверський Р.В. (представник, довіреність від 01.01.2010 р. без номера в матеріалах справи);

від відповідача –Волосянко Р.О. (заступник голови правління, наказ № 186 від 06.09.2005 р. і п.9.4.8 статуту)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 р.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 р. у справі № 12/103-18/140 (суддя Гриняк Б.П.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 1495000, 53 грн. основного боргу за дистриб»юторською угодою за підставністю й обгрунтованістю, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 45020, 15 грн. штрафу, 136561, 11 грн. пені, 50342, 81 грн. 3 % річних, 207890, 53 грн. інфляційних втрат і прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарський суд безпідставно відмовив у стягненні штрафу, пені, зіславшись на відсутність письмового договору про забезпечення виконання зобов»язання як на єдину підставу відмови в задоволенні цих двох позовних вимог; досудове врегулювання спору як направлення боржнику повідомлення суперечить ст.124 Конституції України; при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд керувався лише нормами ЦК України, однак спір є господарським (ст.216 ГК України); спір вирішувався понад 2 місяця в порушення приписів ст.69 ГПК України.

У судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19 серпня 2005 року між Науково-виробничим підприємством «Нива»у вигляді ТзОВ (компанія за угодою) і ЗАТ «Зірниця»(дистриб»ютор за угодою) була укладена дистриб»юторська угода № 02/138 (далі –угода № 02/138), за якою компанія зобов»язується передати, а дистриб»ютор прийняти й оплатити продукцію під торговою маркою «Одеський степ»згідно з умовами угоди (а.с.33-42, Том 1).

Відповідно до п.4.9.3 угоди № 02/138 датою одержання продукції вважається дата підписання товарно-транспортних накладних, видаткових накладних.

Згідно з п.6.1 угоди № 02/138 компанія надає дистриб»ютору відстрочку платежу не більше 25 календарних днів з моменту одержання продукції.

На підставі п.11.2 угоди № 02/138 остання пролонговувалася неодноразово.

На виконання умов угоди № 02/138 за період з 28.10.2008 р. по 25.12.2008 р. компанія передала дистриб»ютору продукцію на загальну суму 1559, 691, 36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, видатковими накладними та довіреностями на одержання продукції (а.с.43-87, Том 1).

22 червня 2009 року між Науково-виробничим підприємством «Нива» у вигляді ТзОВ, ТзОВ «Елітвинпром»і ЗАТ «Зірниця»був укладений договір № 0122/06 про заміну кредитора у зобов»язанні (далі –договір № 0122/06) (а.с.15, Том 1), за яким ТзОВ «Елітвинпром»набуло право вимоги, належне Науково-виробничому підприємству «Нива»у вигляді ТзОВ, і стало кредитором за угодою № 02/138 в частині вимог на суму 1500671, 53 грн.

Пунктом 2.3 договору № 0122/06 передбачено, що до ТзОВ «Елітвинпром» переходять усі права вимоги щодо забезпечення виконання зобов»язань ЗАТ «Зірниця».

Шляхом підписання договору № 0122/06 ЗАТ «Зірниця»надає згоду на заміну в угоді № 02/138 Науково-виробничого підприємства «Нива»у вигляді ТзОВ ТзОВ «Елітвинпром»(п.2.5 договору № 0122/06).

Шляхом підписання договору № 0122/06 ЗАТ «Зірниця»підтверджує, що є належним чином повідомленою про відступлення права вимоги за угодою № 02/138 Науково-виробничим підприємством «Нива»у вигляді ТзОВ ТзОВ «Елітвинпром», про що зафіксовано в п.2.6 договору № 0122/06.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ «Елітвинпром» слід задоволити повністю, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 р. у справі № 12/103-18/140 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача 45020, 15 грн. штрафу, 136561, 11 грн. пені, 50342, 81 грн. 3 % річних, 207890, 53 грн. інфляційних втрат. В решті рішення суду залишити без змін.

          При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з дати останньої накладної від 25.12.2008 р., строк оплати за отриману продукцію, закінчився 19.01.2009 р.

Порушенням зобов’язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Колегія суддів вважає, що господарський суд дав правильну оцінку первинним документам і фактичним обставинам справи, які свідчать про факт отримання ЗАТ «Зірниця»продукції та виникнення обов”язку її оплати.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте відповідач не долучив до матеріалів справи доказів проведення повного розрахунку з позивачем.

Окрім того, відповідач визнає існування заборгованості перед позивачем в розмірі 1 495000, 53 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 04.03.2010 р. (а.с.31, Том 2).

Таким чином, позовна вимога про стягнення 1495000, 53 грн. основного боргу є обгрунтованою, яка підставно задоволена судом першої інстанції.

Проте щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 45020, 15 грн. штрафу, 136561, 11 грн. пені, 50342, 81 грн. 3 % річних, 207890, 53 грн. інфляційних втрат, то колегія суддів не погоджується з таким висновком Господарського суду Івано-Франківської області з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто відносини між сторонами в справі щодо сплати 1500671, 53 грн. регулюються положеннями угоди № 02/138.

Як зазначалося вище, відповідно до п.2.3 договору № 0122/06 до ТзОВ «Елітвинпром» переходять усі права вимоги щодо забезпечення виконання зобов»язань ЗАТ «Зірниця».

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов»язання є неустойка (штраф, пеня).

Пунктом 7.1 угоди передбачено сплату пені в розмірі 0, 05 % за кожний день прострочення та штрафу в розмірі 3 % від вартості кожної неоплаченої партії товару винною стороною в разі порушення строків оплати у варіанті, затвердженому в протоколі розбіжностей від 20.08.2005 р. (а.с.40-41, Том 1).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 136561, 11 грн. пені за період з 20.01.2009 р. по 20.07.2009 р. (дата подання позовної заяви), яка нарахована в межах строку позовної давності та не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, та стягнення 45020, 15 грн. штрафу згідно з уточненим розрахунком (а.с.22, Том 2), який перевірений судом апеляційної інстанції та визнаний правильним, є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пункт 2 статті 625 ЦК України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За весь період прострочення платежів з 20.01.2009 р. по 04.03.2010 р. (дата заяви про уточнення позовних вимог) позивачем нараховано відповідачу 50342, 81 грн. 3 % річних і 207890, 53 грн. інфляційних втрат відповідно до поданого уточненого розрахунку (а.с.23-24, Том 2), що, на думку колегії суддів, також підлягають стягненню.

Обо”язок по сплаті інфляційних втрат і 3 % річних виникає в силу закону, індекс інфляції та 3 % річних не є зобов”язанням у розумінні вимог, викладених у статтях 11, 509, 511 ЦК України. Індекс інфляції –це знецінення грошової одиниці, змінна величина, за правовою природою інфляційні нарахування –це той самий основний борг, але з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області в частині відмови в задоволенні позову не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Елітвинпром» задоволити повністю.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2010 р. у справі № 12/103-18/140 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задоволити повністю.

Стягнути з ЗАТ «Зірниця»(ідентифікаційний код 05163068) на користь ТзОВ «Елітвинпром» (ідентифікаційний код 36362114) 45020, 15 грн. штрафу, 136561, 11 грн. пені, 50342, 81 грн. 3 % річних, 207890, 53 грн. інфляційних втрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з з ЗАТ «Зірниця»(ідентифікаційний код 05163068) на користь ТзОВ «Елітвинпром» (ідентифікаційний код 36362114) 19348, 15 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2199, 07 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                     Н.А.Галушко

Суддя                                                                                                     Г.В.Орищин