№ 100516096, 21.10.2021, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/14871/21

Номер провадження: 3/161/4843/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Луцьк 21 жовтня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Івасюти Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за ч. 1 ст. 130 України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 073164 від 15.08.2021 вбачається, що ОСОБА_1 15.08.2021 о 20 год. 51 хв. на а/д Н-22, 80 км, керував транспортним засобом «ВАЗ 21051» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини) від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою «Алкотестера Драгер» та огляду такого в медичному закладі, водій відмовився в присутності двох свідків.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, судом неодноразово вживалися заходи для виклику особи в судові засідання, однак ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Така позиція суду узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» (Заява N 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст. 245 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.

У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ч.3 ст.130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Суд встановив, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушені, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 073164 від 15.08.2021, відеозаписом, який досліджений в судовому засіданні.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності у суду немає об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.

Досліджені судом матеріали справи вказують на стійку протиправну направленість поведінки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, встановивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення та запобіганню скоєння нею нових правопорушень необхідно призначити адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Суд не застосовує адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження наявності у приватній власності ОСОБА_1 будь-якого транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

З протоколу про адміністративне вбачається, що транспортний засіб «ВАЗ 21051» д.н.з. НОМЕР_1 , не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а тому адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу у даному випадку не може бути застосоване судом.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.3 ст. 130 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.

(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта