Decision № 10048874, 08.11.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2006 р.Справа № 14/303-4062 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув справу

За позовом Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, вул. Зелена, 1, смт. Підволочиськ, Тернопільська область

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про звернення стягнення на активи платника податків у сумі 4088,40 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Шумило М.П., довіреність №3088/10 від 24.07.06р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Державна податкова інспекція у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, Тернопільська область звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 4088,40 грн. податкового боргу по податку на додану вартість.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, позивач обґрунтовує тим, що в порушення норм податкового законодавства, зокрема Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підприємець не в повному обсязі сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обовязковою, справа розглядається без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 23.10.2006р., розгляд справи було відкладено до 08.11.2006р. на 11 год. для надання можливості сторонам подати додаткові докази на підтвердження своїх доводів та заперечень

В процесі розгляду справи представнику позивача роз'яснено належні йому права і обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець в Підволочиській районній державній адміністрації 16.08.1995р. та присвоєно ідентифікаційний №2526907296.

Згідно свідоцтва №79842984 підприємець-ОСОБА_1 зареєстрований, як платник податку на додану вартість.

Гусятинською міжрайонною державною податковою інспекцією (Підволочиське відділення), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Підволочиському районі (наказ ДПА в Тернопільській області №342 від 28.12.2005р.), на підставі акта перевірки №66/17-01 від 27.12.2004р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0008831701/0 від 29.12.2004р., згідно з яким платнику податків визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 5270,00 грн. (податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 29.12.2004р.).

Відповідачем у 2005 році було частково погашено податкове зобов'язання згідно повідомлення-рішення №0008831701/0 від 29.12.2004р. в розмірі 1333,81 грн., що підтверджується обліковою карткою платника по податку на додану вартість.

Також, відповідно до поданої до податкового органу декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 року платником податку визначено податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 127 грн. (копія декларації наявна у матеріалах справи).

Однак, станом на дату подання позовної заяви суму податкового боргу в повному обсязі відповідачем не сплачено, розмір боргу становить 4063,19 грн., а відтак податковий орган просить суд стягнути названу суму податкового боргу та нараховану на неї пеню в примусовому порядку шляхом звернення стягнення на активи платника податків.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обґрунтовані та належним чином доведені з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990р. передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Як вбачається із матеріалів справи та згідно з наведеними приписами законодавства, з дня отримання відповідачем винесеного позивачем податкового повідомлення-рішення визначені ним суми вважаються узгодженим податковим зобовязанням у порядку, встановленому Законом №2181.

Згідно п. 5.1. ст.5 даного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідачем 20 травня 2005 року подано у податковий орган податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2005 року, в якій самостійно визначив належну до сплати суму податку.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Крім того, у звязку з несплатою у визначені строки суми податкового органу, податковим органом, на підставі ст. 16 Закону №2181, нараховано пеню у розмірі 25,21 грн.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Тому позовні вимоги ДПІ у Підволочиському районі є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, Ідент.номер: НОМЕР_1 - 4088,40 грн. (в т.ч. 4063,19 грн. основного платежу та 25,21 грн. пені) податкового боргу з податку на додану вартість на р/р №31115029600408, одержувач - Держбюджет (код 23588608), банк одержувача УДК в Тернопільській області, МФО 838012, шляхом звернення стягнення на активи платника податків.

Видати наказ.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, Ідент.номер: НОМЕР_1:

102 грн. державного мита в доход державного бюджету України;

118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", м. Київ, пр. Перемоги,44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).

Видати накази.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “14” листопада 2006р., через місцевий господарський суд.

СуддяО.В. Руденко