Decision № 100479019, 20.10.2021, Lychakivskyi District Court of Lviv City

Справа № 463/11693/21

Провадження № 2-а/463/237/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.,

представника позивача Арендач М.В.,

перекладача Мрад Елі,

відповідача ОСОБА_1

( ОСОБА_1 ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління (військова частина 2144) Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про примусове видворення іноземця за межі території України та його затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом про примусове видворення відповідача за межі території України, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України; про затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення видворення за межі території України на строк 6 (шість) місяців починаючи з часу та дати фактичного затримання, а саме до 21 год. 10 хв. 14 березня 2022 року. Також просить в порядку п. 3 ч. 2 ст. 371 КАСУ рішення суду звернути до негайного виконання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач діючи в складі групи осіб, здійснив незаконне перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 446-456 прикордонних знаків на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Мігово» (тип В) відділу прикордонної служби «Смільниця», територія Добромильської міської ради, Самбірського району, Львівської області, внаслідок чого 12 вересня 2021 року був затриманий посадовими особами Прикордонної Варти Республіки Польща. 14 вересня 2021 року о 21 год. 10 хв. на підставі ст.ст. 3.5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб» даного громадянина було передано на територію України представникам відділення інспекторів прикордонної служби «Мігово» (тип В) відділу прикордонної служби «Смільниця» (тип Б) в пункті пропуску через державний кордон «Смільниця-Кросценко». 15 вересня 2021 року про затримання відповідача проінформовано Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України. 16 вересня 2021 року Личаківським районним судом м. Львова прийнято рішення про затримання відповідача з метою ідентифікації, оскільки на момент затримання у відповідача були відсутні будь-які документи, що посвідчують його особу, а також відсутні будь-які документи, які надають право на перетинання державного кордону України. 5 жовтня 2021 року Старосамбірським районним судом Львівської області відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що відповідач на територію України в`їхав встановленим порядком у серпні 2021 року через пункт пропуску для авіаційного сполучення «Бориспіль» з метою вступу на підготовче відділення до Університету економіки та права «КРОК», проте до навчального закладу не прибув. 20 жовтня 2021 року начальником 7 прикордонного загону відносно відповідача прийнято рішення про його примусове повернення з України, яке останній виконати не в змозі, оскільки в нього відсутній паспортний документ, який дає право на перетинання державного кордону України. Родинні зв`язки у вищевказаного громадянина на території України відсутні, достатніх коштів немає. Україну він розглядає як транзитну країну для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи, з метою пошуку кращих умов проживання. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено таку до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з наведених вище мотивів, просила позов задовольнити. Крім того пояснила, що на момент розгляду справи будь-які обмеження щодо видворення осіб з України на територію Республіки Ємен відсутні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що приїхав на територію України з метою навчання та познайомився з людиною, яка запропонувала поїхати в Європу, де його мали забезпечити роботою і житлом. Вказав, що у нього наявні кошти, однак просив не видворяти його за межі території України, бо хоче продовжити навчання. Зазначив, що визнає те, що порушив закон та шкодує у зв`язку з цим.

Заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, в тому числі в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземця або осіб без громадянства визначені статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, 12 вересня 2021 року діючи в складі групи осіб, здійснив незаконне перетинання державного кордону з України в Республіку Польща, поза пунктами пропуску через державний кордон України, на напрямку 446-456 прикордонних знаків на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Мігово» (тип В) відділу прикордонної служби «Смільниця», територія Добромильської міської ради, Самбірського району, Львівської області, внаслідок чого був затриманий посадовими особами Прикордонної Варти Республіки Польща.

14 вересня 2021 року відповідача на підставі ст.ст. 3.5 Угоди між Україною та Європейським Співтовариством «Про реадмісію осіб» було передано на територію України представникам відділення інспекторів прикордонної служби «Мігово» (тип В) відділу прикордонної служби «Смільниця» (тип Б) в пункті пропуску через державний кордон «Смільниця-Кросценко», після чого відповідно до протоколу про адміністративне затримання затримано останнього о 21 год. 10 хв..

Крім того, 15 вересня 2021 року про затримання громадянина Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) проінформовано Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року громадянина Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) затримано з метою ідентифікації на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з 12 вересня 2021 року. З даного рішення вбачається, що на момент затримання у відповідача були відсутні будь-які документи, що посвідчують його особу, а також відсутні будь-які документи, які надавали право на перетинання державного кордону України.

На даний час матеріали позову містять копію паспортного документу відповідача, відтак останнього ідентифіковано.

Постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 5 жовтня 2021 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

При цьому з відповіді першого проректора Університету економіки та права «КРОК» від 7 жовтня 2021 року на запит від 5 жовтня 2021 року вбачається, що відповідач прибув на територію України за запрошенням даного навчального закладу, однак до такого не прибув.

Як вбачається з рішення про примусове повернення з України, начальником 7 прикордонного загону 20 жовтня 2021 року прийнято рішення про примусове повернення за межі України громадянина Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання його покинути територію України у термін до 30 жовтня 2021 року.

Відтак представлені позивачем докази свідчать про те, що законних підстав для перебування на території України у відповідача немає, документ, що посвідчує його особу в останнього відсутній, українською мовою він не володіє, родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження немає, а тому самостійно територію України не залишить, окрім того має сталий намір потрапити до країн Західної Європи.

Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 4 листопада 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11 вересня 1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в`їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів, зокрема: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Беручи до уваги наведене вище, а також те, що відповідач вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України, на даний час підстав для законного перебування на території України не має, оскільки до навчального закладу він не прибув, доказів наявності у нього грошових коштів суду не представив, та в нього відсутній документ, який надає право на перетинання державного кордону для залишення території України в добровільному порядку, а також відсутні родинні зв`язки на території України, відтак суд приходить до висновку, що даний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Окрім того відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 6, 77, 246, 250, 289, 293, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

позов 7 прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління (військова частина 2144) Державної прикордонної служби України - задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення видворення за межі України на строк достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання - 21 год. 10 хв. 14 вересня 2021 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Примусово видворити громадянина Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.

Рішення суду в частині примусового видворення звернути до негайного виконання.

Рішення суду в частині звернення до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено у загальному порядку.

Рішення суду в інших частинах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.ст. 289, 297 КАС України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: 7 прикордонний Карпатський загін Західного регіонального управління (військова частина 2144) Державної прикордонної служби України, місцезнаходження: м. Львів, вул. Личаківська, 74, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14321653.

Відповідач: громадянин Республіки Ємен ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , ПТТ (з м.д.н.п. Мостиська) 7 прикордонного загону.

Суддя: Стрепко Н.Л.