Court ruling № 100461710, 18.10.2021, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 жовтня 2021 року Справа 160/18845/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0133020709 від 14.09.2021 р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 37 000, 00 грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений певний перелік способів захисту порушених прав, свобод або законних інтересів, а саме: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу, в силу приписів частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, застосуванню судом такого способу захисту прав як скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень з метою відновлення порушених прав повинен передувати висновок суду про протиправність такого індивідуального акта.

При цьому, суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.

Так, у прохальній частині позовної заяви фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 викладено позовну вимогу про скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0133020709 від 14.09.2021 р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 37 000, 00 грн.

У той же час, позовні вимоги про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, прохальна частина позовної заяви не містить.

Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги у визначеній редакції не відповідають вимогам ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи (ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України), та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Отже, з метою належного захисту прав позивача, останньому необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 Кодексу адміністративного України, надавши до суду належним чином оформлений уточнений адміністративний позов (з копіями позову та додатків відповідно до кількості учасників справи).

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленимст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог та приведенням їх у відповідність до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська