Court ruling № 100457249, 20.10.2021, Mykolaiv District Court of Mykolaiv Oblast

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/915/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Жиган А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні по справі № 2-05-105/2010, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» звернувся до суду з заявою з подальшим уточненням про заміну сторони(стягувача) у виконавчому провадженні у справі № 2-05-105/2010. Заявлені вимоги мотивовані тим, що 09.06.2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області було ухвалено рішення по справі № 2-05-105/2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4А-10 від 16.10.2007 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк». 25.04.2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк», код ЄДРПОУ 19017842 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, укладено договір про відступлення прав вимоги № 42053 та договір про відступлення прав вимоги за договорами поруки, згідно з умовами яких право вимоги до позичальника, поручителя за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 4А-10 від 16.10.2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус». У зв`язку з чим, просить замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563 у справі № 2-05-105/2010; замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563 у виконавчих листах по справі №2-05-105/2010; замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563 у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів № 2-05-105/2010.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд дослідивши матеріали справи та обґрунтування заяви, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.06.2010 року Миколаївським районним судом Миколаївської області було ухвалено рішення за позовом ВАТ«Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено.

25.04.2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк», код ЄДРПОУ 19017842 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», код ЄДРПОУ 41661563, укладено договір про відступлення прав вимоги № 42053 та договір про відступлення прав вимоги за договорами поруки, згідно з умовами яких право вимоги до позичальника, поручителя за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 4А-10 від 16.10.2007року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус».

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення ч.5 ст.442 ЦПК України застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п. 11 узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою б вони були обов`язкові для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Так, протягом усього розвитку цивільного процесу у справі, в тому числі процесі виконання рішення, можуть виникати обставини, за яких відбувається вибуття якоїсь із сторін. Таке вибуття буває двох видів: із можливістю правонаступництва і без такої.

Правонаступництво на стадії виконання - це перехід процесуальних прав та обов`язків у виконавчому провадженні від правопопередника (сторони, яка вибула із виконавчого провадження) до правонаступника (особи, яка замінює стягувача або боржника) в силу правонаступництва в матеріальних відносинах, які виступають предметом виконання.

Таким чином, підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріально-правових відносинах (смерть фізичної особи, яка була стороною у правовідносинах, в яких допускається правонаступництво, реорганізація юридичної особи, заміна кредитора чи боржника у зобов`язанні: уступка вимоги, перевід боргу; та інші форми переходу прав та обов`язків від однієї особи до іншої).

Згідно з п. 17.2 Перехідних положень ЦПК України, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В даному випадку підставою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття стягувача (кредитора) внаслідок його правонаступництва.

Згідно частини п`ятоїстатті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»(в чинній на час постановлення оскаржених ухвал редакції) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постановівід 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Конституцією України(ст. 129-1) закріплено те, що судове рішення, є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Розділ VI ЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки внаслідок правонаступництва відбулась заміна стягувача з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус», тому подана заява про заміну сторони у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись ст.442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні по справі № 2-05-105/10 – задовольнити.

Замінити стягувача по цивільній справі № 2-05-105/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме замінити ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» код ЄДРПОУ 41661563.

Замінити стягувача у виконавчих листах по цивільній справі № 2-05-105/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» код ЄДРПОУ 41661563.

Замінити стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» код ЄДРПОУ 41661563 у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів № 2-05-105/10.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський

20.10.2021