Court ruling № 100445708, 20.10.2021, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 жовтня 2021 року Чернігів Справа № 620/9356/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду клопотання військової частини А1815 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини А1815 (вул. Танкістів, с. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15558) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А1815, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1815 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій, за період з 2018 по 2019 роки в кількості 28 діб, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 14.05.2019;

- зобов`язати військову частину А1815 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпуски як учаснику бойових дій, за період з 2018 по 2019 роки, в кількості 28 діб, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 14.05.2019.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Військовою частиною А1815 до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про можливе порушення своїх прав позивач дізнався, коли його було виключено зі списків особового складу військової частини А1815 згідно наказу № 112 від 14.05.2019.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У частині другій статті 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону України «Про оплату праці»).

Таким чином, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є компенсаційною виплатою і, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому грошової компенсації без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, клопотання військової частини А1815 про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання військової частини А1815 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Непочатих