Decision № 10041939, 09.06.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 12/49/10

За позовом: ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”в особі філії м.Миколаєва,

(54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)

Поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

До відповідачів:

1.          Військова частина А-0224, 54025, м. Миколаїв, пр-т Г.сталінграду, 72,

2.          Квартирно-експлутаційний відділ м. Миколаєва, 54000, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а,

про стягнення 196539,75 грн.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: Штокало О.І., дов. №01/33-175 від 30.12.2009 р.;

Від відповідача-1: Кучеренко І.В., дов. №5 від 12.01.2010 р.;

Від відповідача-2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позов поданий про стягнення з відповідачів солідарно на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” боргу в сумі 196539,75 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з травня 2009 року по лютий 2010 року, 3% річних в сумі 355,77 грн., 2592,60 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами, а також судових витрат.

В судовому засіданні 09.06.2010 р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідачів солідарно борг в сумі 48116,12 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з травня 2009 року по лютий 2010 року, 3% річних в сумі 355,77 грн., 2592,60 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами, а також 338 судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачем-1 договору № 44/2769 від 27.08.09 р. на користування електроенергією в частині розрахунків за поставлену електричну енергію, а відповідачем -2 невиконанням зобов’язань за договором поруки № 13 п від 01.01.2009 р.

Відповідач- 1 уточнені позовні вимоги визнав повністю за умови стягнення основного боргу солідарно з відповідачів.

Відповідач- 2 позов не визнав, мотивуючи тим, що існує залишок заборгованості в сумі 24616,14 грн., який підлягає стягненню лише з Військової частини А-0224.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.06.10 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, господарський суд –

встановив:

Між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (далі - Позивач) та Військовою частиною А-0224 (далі - Відповідач 1) укладено договір № 44/2769 від 27.08.09 р. про постачання електричної енергії (далі - Договір), який діє до теперішнього часу.

В п. 2.1 Договору зазначено, що під час виконаня умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.2.2.2 Договору Позивач зобов’язався відпускати Відповідачу-1 (Споживачу) електроенергію як різновид товару.

Відповідно до п. 1 Додатку №4 до Договору Відповідач-1 зобов’язався знімати показання електролічильників і повідомляти їх в Енергопостачальну організацію по встановленій формі щомісячно 30 числа.

          На підставі вищевказаного, Позивач відпустив Відповідачу-1 активну електричну енергію з травня 2009 р. по лютий 2010 р. у кількості 1 378 267 кВт.г. на загальну суму 1004 871.76 грн., (враховуючи податок на додану вартість (ПДВ)), що підтверджується актами про використану електричну енергію за період з травня 2009 р. по лютий 2010 р.

          Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», Військовою частиною А-0224 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (далі –Відповідач 2) укладено договір поруки № 13п від 01.01.2009 р. (далі –«Договір поруки»), згідно з яким (п. 1.1) Відповідач - 2 поручився перед Електропередавальною організацією за Відповідача - 1 сплачувати заборгованість за активну та реактивну електроенергію.

Відповідно п. 2.1 Договору поруки у разі порушення споживачем (Відповідач -1) зобов’язання, забезпеченого порукою за цим Договором, Споживач і Поручитель (Відповідач -2) відповідають перед Кредитором (Позивач) як солідарні боржники.

Зобов’язання Відповідачем-1 виконувалося неналежним чином та не в повному обсязі. Оплата за спожиту електроенергію проводилася частково та несвоєчасно. Станом на 01.03.2010 р. заборгованість Відповідача- 1 за спожиту активну електричну енергію становила 193 591 (сто дев’яносто три тисячи п'ятсот дев’яносто одна) грн. 38 коп.

30.03.2010р. на підставі п.1.6 Договору поруки Поручителю (Відповідачу -2) була направлена вимога кредитора у зв'язку з невиконанням Споживачем (Відповідачем -1) своїх зобов'язань згідно за Договором про постачання електроенергії, але заборгованість в повному обсязі так і не була сплачена.

У судовому засіданні представник позавча надав лист, з якого вбачається, що основний борг відповідачем-2 протягом судового розгляду частково погашений та становить 48116,12 грн. На підтвердження цього суду надане платіжне доручення від 09.04.2010 р. про сплату 145475,26 грн. боргу.

Відповідно із п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України відсутність предмету спору у справі є підставою для припинення провадження у справі.

Згідно із ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши матеріали справи, та враховуючи, що основна заборгованість частково погашена відповідачем-2, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 145475,26 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобов’язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобо-в'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриман-ням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'я-зок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обо-в'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У частині 2 статті 196 Господарського кодексу України передбачено: «У разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачене законом».

Твердження відповідача- 2 стосовно того, що існує залишок заборгованості в сумі 24616,14 грн., який підлягає стягненню лише з Військової частини А-0224 не підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського Процесуального кодексу України кожна сто-рона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів в солідарному порядку основного боргу в сумі 48116,12 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 355,77 грн., 2592,60 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами, за період з 14.10.2009 р. по 28.02.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 355,77 грн., 2592,60 грн. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами, за період з 14.10.2009 р. по 28.02.2010 р. підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати згідно ст.. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 145475 грн. 26 коп. припинити.

2. В решті позов задовольнити повністю.

3. Стягнути солідарно із Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, пр-т Г.сталінграду, 72, код ЄДРПОУ 08489704) та з Квартирно-експлутаційнного відділу м. Миколаєва (54000, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523) на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»(54055, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, ідентифікаційний код 23399393) борг за активну електроенергію в сумі 48116 грн. 12 коп. (на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному Ощадбанку України, МФО 326461); 3% річних в сумі 355 грн. 77 коп.; 2592 грн. 60 коп. - суму, на яку збільшився борг у зв’язку з інфляційними процесами; судові витрати в загальній сумі 338 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя