Decision № 10041838, 09.06.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р. Справа № 17/40/10

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

за участю представників:

від позивача –Питомець Г.П., довіреність № 4 від 31.12.2009р.,

від відповідача –предствник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/40/10

За позовом: Державного підприємства “Дельта -Лоцман”, (54001, м.Миколаїв, вул.Лягіна, 27),

До відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантік Мерітайм”, (54038, м.Миколаїв, вул. Геннерала Карпенка, 40),

про: стягнення коштів у розмірі 53812 грн. 99 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємства “Дельта -Лоцман” (надалі- позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантік Мерітайм” (надалі- відповідач) про стягнення коштів у розмірі 53812 грн. 99 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

29.12.2007 року між державним підприємством «Дельта-лоцман»(далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантік Мерітайм»(далі-Відповідач) було укладено договір № 227/П-07 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1.1. вказаного Договору Позивач по справі взяв на себе зобов’язання за заявками відповідача у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо (далі - Правила) своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морським каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі –БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Згідно п. 6.1 Договору належне буксирне забезпечення, з замовленням необхідної кількості та потужності буксирів для виконання швартовних операцій, розкантування, супроводження і інших маневрів, проводиться агентом відповідно до Правил та на підставі узгоджених з капітаном судна пропозицій лоцмана.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок позивача та вимог цього Договору.

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний здійснювати своєчасну сплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.

Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року за № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996 року) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання руху суден та плата за користування плавзасобами.

27.12.2009 року відповідачем позивачу було подано заявку на лоцманське, льодове проведення судна „TYCOON II" (прапор Беліз), агентом якого є ТОВ «Атлантік Мерітайм», час проведення неодноразово уточнювався відповідачем, про що свідчать відмітки на заявці, заплановані буксири для виконання супроводження судна зазначені агентом у заявці – «Гайдамака»або «Українець».

31.12.2009 року відповідачем було подано заявку на супроводження судна «TYCOON II»буксиром «Гайдамака», в якій відповідач гарантував оплату згідно виставленого рахунку.

В період з 01.01.2010 року по 02.01.2010 року на підставі заявок відповідача позивачем судну «TYCOON II»(прапор Беліз) були надані послуги з лоцманського проведення, послуги регулювання руху суден, а також наданий для супроводження балкера буксир «Гайдамака».

Для оплати наданих послуг відповідачу був виставлений рахунок № ДЕ-00109 від 14.01.2010 на суму 71018,31 дол. США, отримання якого 22.01.2010 року відповідачем підтверджується реєстром рахунків та зворотнім повідомленням про отримання поштової кореспонденції, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.2.4. договору відповідач повинен сплачувати рахунки позивача у терміни, визначені цим договором. Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що оплата здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

Зазначений вище рахунок був оплачений відповідачем частково, в сумі 22362,81 дол. США, за вирахуванням вартості плати за користування плавзасобами (буксир «Гайдамака») в сумі 48655,50 дол. США.

Відповідно до п. 3.1.3. Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 01.08.2007 року № 655, плавання по БДЛК великотоннажних суден, які мають довжину більше 187 м. або осадку 10,0 м і більше, по ХМК - довжину більше 187 м. (до входу в річку Рвач) та більше 170 м. при плаванні річкою Рвач, здійснюється з буксирним забезпеченням.

Потужність основного буксиру супроводження повинна бути не меншою ніж 3000 кінських сил. У разі відсутності буксирів зазначеної потужності з дозволу капітана відповідного порту для супроводження судна призначаються буксири найбільш потужні, які на час плавання судна перебувають у регіоні.

Заявка на буксирне супроводження подається капітаном судна (уповноваженим судновим агентом) диспетчеру порту призначення/відходу або власнику буксирних суден.

Відповідно до п. 42 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214, за користування самохідними плавзасобами у всіх випадках, крім обумовлених у пункті 34, справляється плата за ставками табл. 6, згідно з якої за користування плавзасобом з індикаторною потужністю двигуна понад 2500 кВт (понад 3400 к.с.) справляється плата у розмірі 995 дол. США за годину, з урахуванням пунктів 6, 11 Зборів і плати, якими передбачено порядок обчислення часу послуги та овертайму.

Листом № 26/01 від 26.01.2010 року відповідач не погодився з виставленим рахунком в частині оплати за послуги буксиру «Гайдамака», оскільки, на його думку, під час обчислення вартості плати за користування плавзасобами не було враховано факт стоянки судна в очікуванні покращення погоди.

Листом № 582 від 01.02.2010 року позивач надав відповідь, щодо порядку обчислення плати за користування плавзасобами та наявність підписаних капітаном судна первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується час користування буксиром «Гайдамака», та на підставі яких виставлено рахунок № ДЕ-00109 від 14.01.2010 року, а також наполягав на оплаті рахунку.

09.02.2010 року у відповідь відповідач листом № 12/09 повідомив свою позицію з цього питання, відповідно до якої він вважає, що оплаті підлягає виключно час супроводження судна буксиром.

Позивач вважає відмову відповідача від оплати рахунку № ДЕ-00109 від 14.01.2010 року безпідставною з огляду на наступне:

Відповідно до п. 42 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року за № 214, справляється плата за користування самохідними плавзасобами, а не за супроводження судна, як наполягає відповідач.

Виходячи з назви плати «плата за користування плавзасобами»та уставленої морської практики, плата за користування плавзасобами включає в себе весь час, коли плавзасіб був задіяний замовником, включаючи перехід до місця надання послуги та очікування.

У нарядах № 001 та № 002, підписаних капітаном судна «TYCOON II» та капітаном буксира «Гайдамака», всупереч твердженням відповідача, викладеним в листі № 12/09 від 09.02.2010 року, зазначено час користування буксиром «Гайдамака», враховуючи час переходу буксиру до/від місця супроводження, час очікування супроводження та час власне самого супроводження. Але увесь цей час є часом користування плавзасобом і підлягає оплаті за ставками, встановленими п. 42 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

•посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наряди № 001 та № 002 (The Boat`s Statemant) на супроводження судна «TYCOON II» відповідають всім ознакам первинного бухгалтерського документа, яким зафіксовано факт господарської операції. Зазначеними нарядами зафіксовано: час переходу буксира для супроводження (з 13.30 години 01.01.2010 року - до 13.50 години 01.01.2010 року), час очікування супроводження (з 20.40 години 01.01.2010 року - до 06.15 години 02.01.2010 року), час супроводження (з 13.50 години 01.01.2010 року - до 20.40 години 01.01.2010 року та з 06.15 години 02.01.2010 року - до 09.15 години 02.01.2010 року), час переходу буксира до бази (з 09.15 години 02.01.2010 року- до 13.15 години 02.01.2010 року)

Наряди підписані капітаном судна «TYCOON II»та завірені судновою печаткою. Зауважень щодо якості наданих послуг, неправильності заповнення документів або вартості користування буксиром «Гайдамака»від капітана балкера « TYCOON II» або судновласника не надходило.

З огляду на викладене позивач має підстави вважати, що відповідач отримав від судновласника «TYCOON II»кошти за обслуговування судна під час його заходу в Миколаївський морський торговельний порт в повному обсязі, в тому числі за користування буксиром «Гайдамака»по рахунку №ДЕ-00109 від 14.01.2010 року, проте, посилаючись на власне тлумачення наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214, намагається безпідставно, за рахунок ДП «Дельта-лоцман»зберегти отримані від судновласника в рахунок плати за користування буксиром «Гайдамака»кошти.

Крім того, в подібній справі щодо підстав оплати агентом плати за час очікування буксиром «Гайдамака»супроводження судна Одеський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд України дійшли висновку, що час очікування буксиром супроводження судна, підтверджений підписаним капітаном супроводжуваного судна нарядом, є підставою для оплати виставленого рахунку за користування плавзасобом (постанови від 24.03.2009 року та від 22.07.2009 року по справі № 23/90-08-3425).

Відповідно до ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства України на капітана судна покладається управління судном, у тому числі судноводіння, вжиття всіх заходів, необхідних для забезпечення безпеки плавання, запобігання забрудненню морського середовища, підтримання порядку на судні, запобігання завданню будь-якої шкоди судну, людям і вантажу, що перебувають на ньому. Капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання.

З огляду на складні погодні умови, в тому числі льодову обстановку, що мали місце під час виведення судна «TYCOON II»з Миколаївського морського торговельного порту, лише капітан балкера міг приймати рішення щодо необхідності забезпечення безпечної стоянки судна за допомогою буксира. Хоча, не знаючи напевне коли покращаться погодні умови, капітан особисто (або через агента) міг відмовитись від буксира та викликати його повторно після покращення погодних умов.

Підписані капітаном балкера наряди на користування буксиром «Гайдамака»є зайвим підтвердженням прийнятого ним рішення щодо необхідності забезпечення безпечної стоянки судна на каналі потужним буксиром.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 5.3. Договору, за несвоєчасну оплату рахунків відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір нарахованої відповідачу пені складає 1751,60 дол. США, штрафу - 3405,89 дол. США. Загальна сума боргу з урахуванням штрафних санкцій складає 53 812,99 дол. США.

Враховуючи вищевикладене,позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі (а.с.48-52,113-119), зокрема посилаючись на те, що позивач зобов’язаний був оказувати послуги та факт простою судна не можна класифікувати як період надання відповідних послуг.

          При цьому відповідач надав докази часткового погашення забогованості в сумі 15000 дол. США (а.с.120), що підтверджується відзивом, відповідним рахунком та не заперечується позивачем; відповідно до наданих пояснень (а.с.115), цю суму було сплачено за фактично надані послуги.

          Вивчивши матеріали справи,суд приходить до наступного висновку.

          Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості по рахунку ДЕ-00109 від 14.01.2010 року на суму 71018,31 дол. США в розмірі 15000 дол. США (дата оплати 09.03.10 р., а.с.120).

Відповідно до приписів ст. 1 Кодексу торговельного мореплавства (КТМ) України, під торговельним мореплавством розуміється …виконання буксирних…операцій. Ст.85 КТМ України зазначено, що…будь-яке судно зобов’язано дотримувати чинних законів і правил України,у тому числі тих,щ стосується…буксирування…

Згідно ст. 222 КТМ України, за договором морського буксирування власник одного судна зобов’язується…відбуксирувати…на певну відстань або буксирувати його протягом певного часу чи для виконання маневру.

Статтею 227 КТМ України передбачено, що початком відповідальності власника буксируючого судна за договором морського буксирування вважається момент прийняття судна, що буксирується, або іншого плавучого об'єкта на буксир у початковому пункті буксирування і закінченням відповідальності - момент поставлення судна, що буксирується, або іншого плавучого об'єкта на швартові або на якір у кінцевому пункті буксирування.

Статтею 237 КТМ України у разі неготовності об'єкта до буксирування в обумовлені договором строки після прибуття буксира в пункт відправлення власник буксируючого судна має право розірвати договір з покладенням на власника об'єкта, що підлягає буксируванню, всіх понесених буксировласником витрат, пов'язаних з переходом буксира в пункт відправлення і зворотним переходом його в порт базування або інший пункт, розташований не далі, ніж порт базування, а також неотриманих прибутків (втраченої вигоди).

Слід зазначити, що законодавством України не встановлено визначення терміну «супроводження буксиром», тому посилання відповідача на те, що під наданням послуг з супроводження буксиром розуміється виключно час, коли судно та буксир рухаються, є лише особистим баченням відповідача, яке суперечить правилам плавання, обов’язковим постановам та усталеній морській практиці.

Так, зокрема, чинне законодавство містить декілька визначень терміну власне «супроводження», з яких видно що під терміном супроводження розуміються не тільки активні дії, але і пасивні (отримання інформації, забезпечення функціонування, тощо).

Супроводження це:

- забезпечення функціонування та модернізації системи технічного захисту інформації після її впровадження в інформаційній системі (Ліцензійна палата України, СБУ, Наказ «Про затвердження Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови), пов’язаної з розробленням, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використанням засобів технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із технічного захисту інформації, та контроль за їх дотриманням»від 13.10.1998 року за № 92/80);

- заходи забезпечення збереження і захисту від розкрадань матеріальних цінностей, а також заходи безпеки пасажирів і таких цінностей в контрольованих зонах авіапідприємств (Укравіатранс, МВС, Наказ «Про затвердження Правил супроводження в контрольованих зонах авіапідприємств матеріальних цінностей і пасажирів»від 11.06.1996 року № 168/397).

Згідно з п. 3.1.2. Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Мінтрансзв’язку від 01.08.2007 року № 655 «По БДЛК дозволяється плавання суден завдовжки до 215 м., завширшки до 32,5 м.; по ХМК - суден завдовжки до 200 м., завширшки до 32,5 м. Можливість входу в БДЛК і ХМК суден, розміри яких є більшими від зазначених, розглядається капітаном відповідного порту в кожному випадку окремо з урахуванням стану судна, гідрометеорологічних умов, буксирного забезпечення, визначенням інших необхідних заходів для забезпечення безпеки судноплавства і погоджується з лоцманською службою ДП "Дельта-лоцман».

Тобто, буксирне забезпечення суден, які мають більші, ніж передбачено правилами плавання, габарити, здійснюється з єдиного метою - забезпеченням безпеки судноплавства, під якою розуміється збереження людського здоров'я і життя, довкілля та майна на морі й на внутрішніх водних шляхах; відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з загибеллю або травмуванням людей, заподіянням шкоди довкіллю або матеріальних збитків.

Безпека судноплавства - це функція та зобов’язання держави, а тому заходи, які мають бути здійснені для забезпечення безпеки судноплавства, не залежать від волі суб'єктів господарювання, капітанів суден, або морських агентів, і, звичайно ж, не регулюються договірними відносинами.

Відповідно до п. 4.1.3 Обов’язкових постанов по Миколаївському морському торговельному порту, затверджених наказом начальника ДП «Миколаївський морський торговельний порт»№ 315 від 01.06.2009 року (далі - Обов'язкові постанови), «Плавання у портових водах суден, що мають довжину понад 187 метрів здійснюється у буксирному супроводженні. Буксири надаються за заявкою капітана судна або його агента на адресу відповідного власника буксирів, який згідно з укладеним договором може працювати у портових водах. <...> Буксири, виділені для супроводження, зустрічають судно, що прямує у порт та на перевантажувальні термінали, на вході в БДЛК. Під час прямування судна у буксирному супроводженні на вихід із порту або перевантажувальних терміналів буксири супроводжують його до виходу з БДЛК».

Згідно зі ст. 230 Кодексу торговельного мореплавства України, п. 6.1.1 Обов'язкових постанов, керівництво буксируванням самохідного судна, а також контроль за роботою буксирів здійснює капітан судна, що буксирується.

Капітан судна «TYCOON II»під час його буксирного забезпечення при виході з порту та прямуванням БДЛК здійснював керівництво та контроль за роботою буксира «Гайдамака», що належить позивачу. Отже, як і зазначалось в позовній заяві, лише капітан балкера міг приймати рішення щодо необхідності забезпечення безпечної стоянки судна за допомогою буксира, відмовитись від буксира до покращення погодних умов, тощо.

Підписані капітаном балкера наряди на користування буксиром «Гайдамака»є підтвердженням прийнятого ним рішення щодо необхідності забезпечення безпечної стоянки судна на каналі потужним буксиром.

З 00.00 годин 23 грудня 2009 року на БДЛК та ХМК було оголошено льодову кампанію, яка завершилась лише 09 березня 2010 року (листи капітана ММТП та накази Укрморрічфлоту містяться в матеріалах справи).

Тобто вихід судна «TYCOON II»з порту та БДЛК відбувався під час льодової кампанії.

Крім того, осадка балкера (10,5 м.), була більшою оголошеної на каналі (10,3 м.), що свідчить про наявність підвищених небезпек та загроз для судна, (наказ Міністерства транспорту України № 93 від 16.02.2004 р.; Повідомлення мореплавцям, випуск № 48 від 26.03.2003р.).

Вищевказане свідчить про те, що капітаном судна «TYCOON II»і не могло бути прийняте інше рішення щодо необхідності забезпечення безпечної стоянки судна на каналі, з осадкою більше оголошеної, в льодових умовах, під час туману.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ні від капітана судна, ані від судновласника жодних претензій чи зауважень щодо якості наданих послуг, неправильності заповнення документів або вартості користування буксиром «Гайдамака»не надходило. Не надані вони і морським агентом (відповідачем).

Відповідно до ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ) держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до своїх повноважень. Згідно з цим Кодексом, іншими актами законодавства та міжнародними договорами України центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту в межах своїх повноважень за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади розробляє та затверджує нормативні документи з питань торговельного мореплавства, інструкції, правила перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу, правила перевезень у прямому змішаному та прямому водному сполученні, які є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Статтею 4 КТМ України встановлено, що до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Портове буксирування врегульоване главою 2 розділу VII КТМ України. Так, згідно ст. 229 КТМ України за договором портового буксирування буксировласник за винагороду здійснює ввід у порт або вивід з порту суден та інших плавучих об'єктів, виконання маневрів судна, що буксирується, швартовних та інших операцій у портових водах. Договір портового буксирування може бути укладено в усній формі.

Відповідно до ст. 231 КТМ України з метою забезпечення безпеки плавання в портових водах начальником порту може бути встановлено обов’язкове використання буксирів для входу, виходу і переміщення в акваторії порту, виконання маневрів, швартовних та інших операцій, а також визначено умови буксирування.

Так, постановами, про які зазначено вище, встановлено, що буксирування судна здійснюється з порту до його виходу з БДЛК, буксирне забезпечення суден таких розмірів є обов’язковим.

Відповідач дійшов помилкового висновку про застосування до правовідносин сторін ст. 901 Цивільного кодексу України. Оскільки, як зазначалось вище, цивільне законодавство застосовується в торговельному мореплавстві лише у випадках, коли правовідносини не врегулювані спеціальним законодавством, та в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до п. 6.1.4 Обов’язкових постанов заявка на буксири подається капітаном судна через агента власнику буксирів, рівно як і заява про відмову від використання буксирів має бути направлена власнику буксирів.

Тому позиція відповідача, щодо того, що буксир «Гайдамака»не зобов’язаний був стояти на каналі разом із судном і його ніхто не утримував, а тому цей час не підлягає оплаті, не відповідає положенням Обов'язкових постанов, оскільки: як встановлено ст. 230 КТМ України та п. 6.1.1 Обов’язкових постанов, керівництво буксируванням самохідного судна, а також контроль за роботою буксирів здійснює капітан судна, що буксирується; заява про відмову від буксира ані капітаном судна, ані агентом не подавалась.

31.12.2009 року відповідачем було подано заявку на супроводження судна «TYCOON II»буксиром «Гайдамака», в якій відповідач гарантував оплату згідно виставленого рахунку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Всупереч цьому, доказів відмови відповідача від буксира супроводження під час стоянки судна «TYCOON II»до покращення погодних умов (яка могла затягнутись на невизначений термін - доба, дві, три), ним не надано. Натомість, позивачем надано наряди № 001 та № 002 (The Boat`s Statement) на супроводження судна «TYCOON II», що є первинними бухгалтерськими документами, якими зафіксовано факт господарської операції та час її надання.

Відповідно до виписки з суднового журналу № 15/163 м/б «Гайдамака»о 20.30 в п’ятницю, 01.01.2010 року буксир став по кормі судна «TYCOON II»та забезпечував безпечну стоянку балкера до покращення видимості до 06.00 02.01.2010 року.

Згідно з п. 6.1.5 Обов'язкових постанов у разі затримки початку буксирної операції більш ніж на 30 хвилин від замовленого часу, власник буксирів має право їх відкликати. При цьому капітан судна також зобов’язаний оформити акти виконаних робіт, включивши до них час, який витратили буксири на перехід судна і у зворотному напрямку, а також час очікування початку буксирної операції.

Суд вважає, що цим додатково підтверджується усталена морська практика включення до часу користування плавзасобами часу, витраченого буксиром на перехід до/від місця буксирування, а також часу очікування.

Пунктом 4.1 укладеного договору № 227/П-07 встановлено, що порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори і плата.

Таким нормативно-правовим актом є Збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996 року).

Відповідно до п. 42 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, за користування самохідними плавзасобами у всіх випадках, крім обумовлених у пункті 34, справляється плата за ставками табл. 6, згідно з якої за користування плавзасобом з індикаторною потужністю двигуна понад 2500 кВт (понад 3400 к.с.) справляється плата у розмірі 995 дол. США за годину, з урахуванням пунктів 6, 11 Зборів і плати, якими передбачено порядок обчислення часу користування плавзасобом та овертайму.

Тобто, весь час, який був задіяний плавзасіб, в тому числі час переходу, очікування, супроводження, швартування, будь-яких інших маневрів, тощо, є часом користування і підлягає оплаті за ставками, встановленими п. 42 Зборів і плати.

Будь-яких доказів існування інших домовленостей щодо порядку стягнення та розміру плати за користування буксиром «Гайдамака»під час виходу балкера «TYCOON II» з Миколаївського морського торговельного порту 01-02 січня 2010 року відповідачем не надано, а тому викладене ним у відзиві є лише особистими міркуваннями відповідача, які суперечать чинному законодавству та спростовуються матеріалами справи.

Твердження відповідача, що у зв’язку з ненаданням позивачем на його прохання виписок з суднового журналу буксира „Гайдамака" є підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань (пені та штрафу) є безпідставними.

Жодним нормативним актом не передбачено обов’язку підприємства надавати агенту таку інформацію, укладений договір такого обов'язку також не містить.

Відповідно до ст. 19 Конституції України ніхто не можу бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Підставою для справляння плати за користування плавзасобом (буксиром) є первинний бухгалтерський документ - наряд (акт про надані послуги, виконані роботи), який засвідчує факт здійснення господарської операції та час її здійснення.

Наряди № 001 та № 002 ( The Boat`s Statement ) підписані капітаном судна «TYCOON II»та завірені судновою печаткою і містять всю необхідну інформацію.

Тому підстави для звільнення відповідача від господарсько-правової відповідальності відсутні. Крім того, позивачем нарахована сума пені у розмірі 0,1 % від несплаченої вартості послуг та 7 % штрафу за прострочення понад 30 днів. Ці вимоги ґрунтуються на умовах спірного договору та закону, а саме ст.231 Господарського кодексу України, якою врегульовано вищезазначені санкції, у разі якщо порушено господарське зобов’язання суб’єкта господарювання, що відноситься до державного сектору економіки (ДП «Дельта - Лоцман»- є підприємством, яке відноситься до державного сектору економіки).

Враховуючи те, що часткова оплата боргу була здійснена відповідачем до формування позовної заяви (позовна заява № 1363 від 10.03.10 року), до надходження позову до суду ( вх..№ 819 від 11.03.10 р.) та до порушення провадження у справі ( ухвала від 15.03.10 р.), то в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивач безпідставно звернувся з позовними вимогами в цій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу у розмірі 15000 дол. США відмовити в повному обсязі.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантік Мерітайм»(м. Миколаїв, вул. Г.Карпенка, 40, код 34707352) заборгованість у розмірі 33655,50 дол. США, пеню в сумі 1751,60 дол. США, штраф 7 % в сумі 3405,89 дол. США, держмито в сумі 336,55 дол. США, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу на користь державного підприємства «Дельта-Лоцман»(м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код 25374003).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя