Court ruling № 100403313, 18.10.2021, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/14012/21

У Х В А Л А

11 жовтня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю сторін:

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до військової частини А 3821 (код ЄДРПОУ 26621343, місцезнаходження: 67625, Одеська обл., Біляївський район, с. Дачне, вул. Польова, буд. 51) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться ця справа.

До суду разом з відзивом на позовну заяву 20 вересня 2021 року надійшло від представника відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому відповідач просив залишити позовну заяву без розгляду через порушення позивачем встановленого законом строку звернення до суду.

Своє клопотання представник відповідача обґрунтував тим, що з таким позовом позивач мав право звернутися у місячний строк з моменту як дізнався про порушене право.

Так, відповідач зазначив, що згідно з послужного списку позивача, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині у період з 12.12.2017 року по 15.11.2018 року та з 21.12.2018 року позивач був переведений до 35 ОбрМП КМП ВМС ЗСУ, а тому перебіг строку позовної давності починається саме з моменту виключення зі списків військової частини А 3821 у зв`язку з переведенням, 15.11.2018 року

Таким чином, з моменту виключення зі складу військової частини минуло два роки дев`ять місяців, а тому відповідач вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, та позовну заяву необхідно залишити позовну заяву без розгляду.

До суду 30 вересня 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на позовну заяву, в якій позивач, серед іншого, зазначив, що індексація заробітної плати, а в даному випадку грошового забезпечення військовослужбовця є його складовою частиною та не підлягає обмеженню звернення до суду будь-яким строком, оскільки таке обмеження є перешкоджанням доступу до правосуддя та порушенням рішення Конституційного суду України від 12 квітня 20212 року №9-рп/2012.

Таким чином, звернення до суду з цим позовом не обмежується будь-яким строком, оскільки індексація грошового забезпечення, яку просить виплатити позивач на його користь включається до фонду заробітної плати.

Учасники справи на відкрите підготовче засідання не з`явились, повідомлені належним чином та завчасно. Разом з позовом представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши вказане клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу з 12.12.2017 року по 15.11.2018 року у військовій частині А3821, у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не у повному обсязі, а саме: не здійснювалося в повному обсязі індексація грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивач звернувся із заявою 20 квітня 2021 року до військової частини А 3821 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.

Оцінивши доводі сторін, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду та відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду, з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п.2 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам грошове забезпечення включає щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад;оклад за військовим званням;надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки;доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

З аналізу вказаної статті можна зробити висновок, що грошове забезпечення є заробітною платою військослужбовців.

У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року по справі № 9-рп/2013 зазначено, що відповідно до статті 33 Закону в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 1, частина перша статті 5 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення“ від 3 липня 1991 року № 1282-ХII зі змінами).

На думку Конституційного Суду України, спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини у справі, суд доходить висновку, що строк звернення до суду з даними позовними вимогами не застосовується, а тому суд доходить висновку, що у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 240,241, 243,256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, - відмовити.

Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний « 18» жовтня 2021 року.

Суддя Л.Р.Юхтенко