Decision № 10039716, 11.05.2010, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10                                                                                           Справа№ 26/62

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Просперітет», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта», м. Мостиська Львівської області

про: стягнення 10785,16 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Гетьманець В.П. –директор

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Просперітет», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта», м. Мостиська Львівської області про стягнення 10785,16 грн.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2010 р.

Позивачем 11.05.2010 р. подано уточнений розрахунок заборгованості, яким уточнено позовні вимоги, а саме повідомлено, що розмір заборгованості становить 8676,56 грн., з яких 8229,68 грн. основний борг, 378,56 грн. інфляційні витрати та 68,32 грн. –3% річних. Також, у вказаному уточненому розрахунку позовних вимог позивач повідомив про часткове погашення відповідачем заборгованості у розмірі 3729,77 грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги з врахування уточнення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві та уточненні позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 06.04.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4628804.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивач по накладним № 07-12/щ від 07.12.2009 р. на суму 1317,50 грн., № 08-12/щ від 08.12.2009 р. на суму 4128,48 грн., № 09-12/щ від 09.12.2009 р. на суму 2757,96 грн. та № 10-12/щ від 10.12.2009 р. на суму 4025,74 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 12229,68 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 1500,00 грн. за отриманий від позивача товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.03.2010 р. позивачем направлено відповідачу вимогу № 100 про погашення заборгованості у розмірі 10729,68 грн. у термін до 22.03.2010 р.

У судовому засіданні позивачем подано уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого вбачається заборгованість відповідача у розмірі 8229,68 грн.

Також, в уточненому розрахунку позовних вимог позивач зазначає, що 05.05.2010 р. відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 3729,77 грн.

Слід зазначити, що часткове погашення відповідачем заборгованості у розмірі 3729,77 грн. відбулося 05.05.2010 р., тобто після звернення позивача з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 4946,79 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 378,56 грн. та три проценти річних у розмірі 68,32 грн.

З уточненого розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних починаючи з грудня 2009 р., тоді, як у вимозі № 100 від 04.03.2010 р. він надав відповідачу термін для добровільного погашення заборгованості, а саме до 22.03.2010 р. Отже, з вказаного вбачається, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно було здійснюватися після 22.03.2010 р.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р. зобов’язано позивача надати суду уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з врахуванням терміну настання грошового зобов’язання у відповідача. Позивач вимог ухвали суду у вищевказаній частині не виконав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки спір виник виключно з вини відповідача, то відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне покласти судові витрати на нього повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта», м. Мостиська, вул. Галицька, 64, Львівська область (р/р 26002012908 в ПЛФ АТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 25556141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Просперітет», м. Львів, вул. Шафарика, 2/161 (р/р 26003010686700 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32639003) 4946 грн. 79 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          У частині позовних вимог щодо стягнення 378,56 грн. інфляційних втрат та 68,32 грн. –3% річних залишити позов без розгляду.

Суддя