Decision № 100306741, 13.10.2021, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року Справа № 160/12061/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дій та зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 03.07.2020 року ОСОБА_1 , пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.07.2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком. Відмова мотивована тим, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не підтверджена, у зв`язку з чим право на достроковий вихід на пенсію відсутнє. Позивач не погодившись з рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 26.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.08.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивачу не достатньо страхового стажу для призначення пенсії (17 років), у зв`язку з чим, право на достроковий вихід на пенсію згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

03.07.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно із статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.07.2020 року № 0400-0305-8/59467 позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку з тих підстав, що позивачу для призначення пенсії не вистачає страхового стажу.

07.10.2020 року позивач повторно надав заяву на призначення пенсії за віком.

Листом від 15.10.2020 року № 0400-0316-8/96148 позивачу знову повідомлено, що в призначенні пенсії відмовлено через відсутність потрібного страхового стажу.

22.03.2021 року позивач втретє звернувся до управління про призначення пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 07.04.2021 року №0400-010301-8/50603 відповідачем відмовлено у призначенні пенсії з аналогічних підстав, а саме недостатньо страхового стажу.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, необхідне дотримання 2-х умов:

- особа має бути учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як така, що працювала у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у особи має бути необхідний страховий стаж.

Долучені до матеріалів справи докази засвідчили, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має право за цим критерієм на призначення пенсії на підставі частини 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років. Зазначена обставина не заперечується і відповідачем.

Позивач звернувся за призначенням пенсії 03.07.2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 26 із Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія може бути призначена із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (60 років), за наявності відповідного страхового стажу (27 років), зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (10 років).

Таким чином, страховий стаж позивача має складати не менше 17 років.

Відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача складає 16 років 10 місяців 19 днів, що недостатньо для призначення пенсії на дату звернення.

Позивач в позовній заяві та долучених доказах жодним чином не заперечує вірність обрахунку відповідачем страхового стажу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в межах заявлених позивачем підстав позову, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар