Decision № 10030581, 03.06.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.10                                                                                 Справа № 4/82

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ

до Державного підприємства «Донбасантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Ізвестій», м.Красний Луч Луганської області

про стягнення 144414 грн. 82 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Чорній І.М.

в присутності представників:

від позивача –Кузовова Л.А., довіреність № 10/01-3 від 25.01.2010;

від відповідача –Єфременко М.С., довіреність № 1-1/799 від 19.04.2010;

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 136767 грн. 08 коп. та 3% річних у сумі 7647 грн. 74 коп.

          Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 393 від 22.04.10, посилаючись зокрема на те, що до вимог позивача має бути застосований спеціальний строк позовної давності та 6 місячний строк для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання; щодо стягнення інфляційних нарахувань за період з 29.03.07 по 29.03.2010 та 3% річних позивач вважає неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі № 2/239, яке набрало законної сили, позов Приватного підприємства «Лугпромсервіс»до ДВАТ «Шахта ім. Ізвестій»ДХК«Донбасантрацит»про звернення стягнення на майно за визнаною претензією на суму 254924 грн. 65 коп., задоволено у повному обсязі та звернуте стягнення заборгованості в сумі 254924 грн. 65 коп. перед позивачем на майно відповідача та судові.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Зазначеним рішенням встановлено, що позивачем 29.03.2001 направлена на адресу відповідача ДВАТ «Шахта ім. Ізвестій»ДХК Донбасантрацит»претензія № 98 на суму 254924 грн. 65 коп., що утворилась в результаті неналежне виконання відповідачем умов Договору № 54/54 від 03.07.2000, в якій запропоновано погасити борг вугіллям або грошовими коштами шляхом перерахування на банківський рахунок. Відповідачем претензія була визнана у повному обсязі, у зв’язку з чим у банк відповідача виставлена платіжна вимога від 04.05.2001 № 2 на суму 254924 грн. 65 коп. Матеріалами справи підтверджено наявність боргу, платіжна вимога від 04.05.2001 № 2, такою, що не підлягає виконанню, у встановленому порядку не визнана, крім того відповідач нездатний розрахуватися з кредитором грошовими коштами, у зв’язку з чим позовні вимоги визнані судом обґрунтовано і такими, що підлягають задоволенню.

Приказом Міністерства палива та енергетики України від 07.03.2003 № 119 «Про реорганізацію ДХК «Донбасантрацит»правонаступником зобов’язань ДВАТ «Шахта ім.Ізвестій»ДП ДХК «Донбасантрацит»є Державне підприємство «Донбасантрацит».

Виданий судом наказ на примусове стягнення боргу з відповідача знаходиться на виконанні у Відділу державної виконавчої служби м.Красний Луч Луганської області.

Як зазначає позивач, рішення суду відповідачем не виконано, заборгованість не сплачено.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 393 від 22.04.10.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі № 2/239 не виконано, заборгованість не сплачено, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Таким чином, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі 136767 грн. 08 коп. за період з 29.03.2007 по 29.03.2010 та 3% річних у сумі 7647 грн. 74 коп. за період з 29.03.09 по 29.03.2010 включно, які нараховані на заборгованість у сумі 254924 грн. 65 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Сплата суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями і відповідно доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом не приймаються до уваги.

Заперечення відповідача відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне. З змісту ст. 625 ЦК України вбачається, що сплата 3% річних, яка встановлена за неналежне виконання грошових зобов’язань, за своїм правовим характером є платежем за користування грошовими коштами, тобто є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення цивільних зобов’язань, а інфляційні нарахування є відшкодуванням від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції. Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 28.11.07 у справі № 11/145-07.

У судовому засіданні 03.06.2010 за згодою представників сторін оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача , згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит»в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Ізвестій», м.Красний Луч Луганської області, вул.Косіора,10,код ЄДРПОУ 32446546 на користь Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ, вул. Смоленська,130, код ЄДРПОУ 30761683 інфляційні нарахування у сумі 136767 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 7647 грн. 74 коп., державне мито у сумі 1444 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення : 08.06.2010 .

Суддя Г.М.Батюк