Court ruling № 10029917, 25.05.2010, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

25.05.10 Справа № 18/91пн.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Ремікс», м. Краснодон Луганської області

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області

про витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників:

від позивача:Грибанова Ю.П. за дов. від 01.01.2010;

від відповідача ОСОБА_1 паспорт.

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимоги:

-про спонукання відповідача повернути позивачу майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (меблі, обладнання для надання парикмахерських послуг та інше; всього більш 100 найменувань; повний перелік майна вказано у позовній заяві);

-про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 43100 грн. у відшкодування доходів, отриманих від використання незаконно набутого майна.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за договором оренди від 01.01.2009 № 2 та за договором оренди від 01.01.2009 № 3 він орендував у фізичної особи ОСОБА_1 (яка на той час не була приватним підприємцем) нежитлову будівлю площею 394,2 м2 та житлову квартиру площею 37,1 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до умов вищевказаних договорів оренди нежитлова будівля орендувалася для розміщення салону краси, а житлова квартира під офісне приміщення.

Строк договорів оренди закінчився 31.12.2009.

31.12.2009 позивач прибув до орендованих ним приміщень з метою їх звільнення та вивозу свого майна (меблі, обладнання та інше), яке використовувалося у салоні краси, однак, ОСОБА_1 не дозволила вивезти належне позивачу майно зазначивши, що все це майно куплене за її гроші.

Позивач зазначив, що все спірне майно є його власністю та обліковується на його балансі. Але відповідач незаконно утримує у себе це майно та протиправно ним користується.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги:

-про спонукання відповідача повернути позивачу майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (меблі, обладнання для надання парикмахерських послуг та інше; всього більш 100 найменувань; повний перелік майна вказано у позовній заяві);

-про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 43100 грн. у відшкодування доходів, отриманих від використання незаконно набутого майна.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 19.09.2010 проти позову заперечує посилаючись на те, що справа не підвідомча господарському суду, так як усі спірні відносини виникли між позивачем і нею як фізичною особою не підприємцем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, так як даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України за таких підстав:

Правові відносини повязані з орендою нежитлової будівлю площею 394,2 м2 та житлової квартири площею 37,1 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, виникли між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1, яка не була приватним підприємцем.

Договори оренди 01.01.2009 № 2 та № 3, укладені ОСОБА_1 як фізичною особою не підприємцем, що витікає із змісту самих договорів.

ОСОБА_1 зареєстрована у якості приватного підприємця 12.11.2009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_1.

Строк дії вказаних договорів оренди один рік, тобто до 01.01.2010.

В період: з 01.05.2002 по 31.12.2009 ОСОБА_1 працювала у відповідача директором салону краси, що підтверджується записом у трудовій книжці ОСОБА_1

Позивач зазначив, що все спірне майно було ним завезено в орендовані приміщення протягом 2003 2009 років.

Власником цих приміщень і їх орендодавцем була ОСОБА_1 фізична особа не підприємець.

Відповідно усі спірні питання, повязані із звільненням цих приміщень, із встановленням чиє майно знаходиться у цих приміщеннях (позивача чи ОСОБА_1; або частково позивача, а частково ОСОБА_1) стосуються ОСОБА_1 фізичної особи не підприємця.

Таким чином, враховуючи, що спірні відносини виникли між позивачем та фізичною особою не підприємцем, приймаючи до уваги положення ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, провадження зі справи підлягає припиненню в звязку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене позивачем державне мито в сумі 1861,10 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 80 ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі припинити.

2.Повернути приватному підприємству «Ремікс», м. Краснодон Луганської області, вул. Артема, 1-а, ідентифікаційний код 31379818 з Державного бюджету України державне мито в сумі 1861,10 грн., сплачене за квитанцією від 01.04.2010 № 4401051.

Суддя В.В. Корнієнко