Decision № 10024088, 08.06.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/9708.06.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 8560007,63 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О., Гаркавенко С.В.,

від відповідача Слюсар С.А.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Підприємства “Київські кабельні мережі ВЕО “Київенерго” та відповідачем як правонаступником Дніпровської водопровідної станції укладений договір № 116 від 10 січня 1991 р. на використання електричної енергії, згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом вересня - листопада 2009 року електричну енергію, заборгувавши йому станом на 1 грудня 2009 р. 7797845,49 грн., з яких 7766188,81 грн. борг за активну електричну енергію та 31656,68 грн. –за реактивну електричну енергію.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 66482,61 грн., три проценти річних з простроченої суми 19320,55 грн., пеню 130509,79 грн., штрафу 545849,18 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір № 116 від 10 січня 1991 р. на використання електричної енергії є недійсним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 січня 1991 р. між Підприємством “Київські кабельні мережі” і Дніпровською водопровідною станцією укладено договір № 116 на використання електричної енергії. На підставі наказів Міністерства енергетики та електрифікації України №№ 31 від 17 лютого 1995 р., 177 від 31 серпня 1995 р. перше підприємство реорганізоване на Акціонерну енергопостачальну компанію “Київенерго”. На підставі наказу № 207 від 18 грудня 2001 р. Дніпровську водопровідну станцію ліквідовано шляхом приєднання до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію як різновид промислової продукції в межах 25900 кВа, а останній – оплачувати спожиту електричну енергію, для визначення величини використаної електричної енергії знімати і подавати позивачу за встановленою формою показники розрахункових електролічильників.

Строк дії договору відповідно до умов п. 17 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 1991 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, частково відповідача, наявними у матеріалах справи звітами про використану електричну енергію, актами приймання-передачі товарної продукції за вересень - листопад 2009 р., довідкою про надходження коштів за спожиту електроенергію, стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом указаного періоду електричної енергії вартістю 7769620,93 грн., а також оплати відповідачем спожитої електричної енергії у розмірі 3432,12 грн.

Крім того, відповідно до методики розрахунків плати за перетоки реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України № 37 від 14 листопада 1997 р. та додатку № 5 до договору позивачем за спірний період нарахована відповідачу плата за перетікання реактивної електроенергії загальною вартістю 49760,76 грн., яку той оплатив у розмірі 18104,08 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 7797845,49 грн. боргу, з яких 7766188,81 грн. борг за активну електричну енергію та 31656,68 грн. –за реактивну електричну енергію.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 66482,61 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 19320,55 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення 130509,79 грн. пені та 545849,18 грн. штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України задоволенню не підлягають, оскільки сторони у справі не належать до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Відповідно до вимог підп. 4 п. 3 Прикінцевих положень ГК України саме на Кабінет Міністрів України покладено обов’язок визначити суб’єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки, відповідно до вимог цього кодексу.

Позивачем не надано суду доказів прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про надання позивачу статусу суб’єкта господарювання, що належить до державного сектору економіки. Тому доводи з цього приводу є безпідставними.

Відповідач не заперечив щодо обсягу переданої йому позивачем електричної енергії. Доводи відповідача щодо недійсності спірного договору є безпідставними, оскільки доказів визнання вищевказаного договору на постачання електричної енергії в установленому порядку недійсним суду не надано.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 7797845,49 грн. боргу, 66482,61 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 19320,55 грн. три проценти річних з простроченої суми, 23485,15 грн. витрат по оплаті державного мита, 217,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар