№ 100129556, 04.10.2021, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City

Провадження №3/337/1568/2021

ЄУН № 337/5159/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна С.А. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 2894 від 07.09.2021 року, який надійшов з ГУ ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні

ОСОБА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який є директором ТОВ «ТД «ДОНОВАТ», адреса: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2894 від 07.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП , 28.08.2021 року ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України при проведені документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДОНОВАТ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 8-а, директором якого є ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства України, валютного та іншого законодавства ОСОБА_1 вчинив правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств , установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку внаслідок включення до декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року перекручених даних, в результаті чого завищене від`ємне значення з податку на додану вартість , що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 286184,00 грн., про що головним державним ревізором – інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України було складено відповідний Акт № 7758/08-01-07-05/42775590 від 20.08.2021 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду адміністративного протоколу відносно нього, повідомлявся належним чином, шляхом надіслання судових повісток.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Так, 04.10.2021 року представником ОСОБА_1 – адвокатом Хілько А.В. на адресу суду надіслано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з Актом № 7758/08-01-07-05/42775590 від 20.08.2021 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДОНОВАТ» подано заперечення на вказаний Акт. 27.09.2021 р. від ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України отримано відповідь на заперечення , якою висновки Акту перевірки визначено такими, що відповідають вимогам законодавства. Станом на 01 жовтня 2021 р. податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Запорізькій області не винесено. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

На підставі ст. 168 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .

Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної

постанови, а також виявлення причин та ум, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, оскільки ним подано заперечення на Акт, яким встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато , а розпочате підлягає закриттю за таких обставин : відсутності події і складу адміністративного правопорушення , скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Керуючись ст. 24,25, 29, 163-1 ч.1 , 221, 283, 287-294 КУпАП , суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.

Суддя

Хортицького районного суду С.А. Ширіна

м. Запоріжжя

04.10.2021