Court ruling № 100100291, 05.10.2021, Kakhovka City and District Court of Kherson Oblast

Справа № 658/3276/21

(провадження № 2/658/1481/21)

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2021 року Cуддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Лященко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Вознюк Галина Миколаївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Каховської міської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,

встановив:

До Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Вознюк Галина Миколаївна, ОСОБА_2 , Кулаковського Вадима Володимировича про зняття арешту з майна.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування сторін, чіткий зміст позовних вимог: спосіб захисту права або інтересів передбачений законом або договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону, зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину.

Позов пред`явлено до Каховської міської державної нотаріальної контори проте, позивачами не зазначено яким чином порушуються або не визнаються права та інтереси позивачів Каховською міською державною нотаріальною конторою.

Також, в порушення 175 ЦПК України не вказано зміст позовних вимог щодо цього відповідача, в чому саме полягає матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Так, статтею 50 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Обов`язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 Закону №3425-XII, де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні. Як випливає з п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону №3425-XII, підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії можуть встановлюватися тільки цим Законом. Перелік підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальних дій, зазначений у ст. 49 Закону №3425-XII, не є вичерпним. За наявності умов, передбачених ст. 49 Закону №3425-XII, на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 3425-XII нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

До позову не додані докази звернення позивачів до Каховської міської державної нотаріальної контори та відповідна постанова, з якої б вбачалася відмова у вчиненні нотаріальної дії, у випадку її оскарження.

Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» нотаріус може бути відповідачем у справах цієї категорії лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03.06.2016 № 5 спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону «Про виконавче провадження».

Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правових відносин, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Позивач сам вибирає, який позов пред`явити до суду. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись із складом осіб, які мають брати участь у справі та їх процесуальним статусом.

Крім того, суд звертає увагу, що за вимогами ч. 8 ст. 43 та ч. 5 ст. 95 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За таких обставин, суд вважає що вказана позовна заява не може бути розглянута по суті, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Вознюк Галина Миколаївна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Каховської міської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна – залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЛященко В. В.