№ 9997113, 17.08.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.08.06р.Справа № А37/134

за позовом Закритого акціонерного товариства "Термоізоляція", м.Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.11.05р. №466/15-4/01414979/46099

          Суддя Кеся Н.Б.

Секретар Грузін І.М.

Представники:

Від позивачаТропін В.В. –дов. від 30.05.06р.

Чумак Н.В. - дов. від 12.05.06р.

Рязанцев С.В. - дов.від 30.05.05р.

Від відповідача: Сорока В.М.- дов.№15749/10/100 від 29.05.06р.

Жураkовська О.Б.–дов.№7043/10/100 від 17.03.06р.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ :

Закрите акціонерне товариство "Термоізоляція" (далі –позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську і просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 01.11.2005року №466/15-4/01414979/46099 про нарахування штрафної санкції за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1606,82грн., а також зобов’язати відповідача внести зміни до особової картки підприємства і виключити суми, які слугували підставою для нарахування штрафної санкції і безпосередньо штрафну санкцію. Позовні вимоги з урахуванням доповнень до позову ґрунтуються тим, що відповідач неправильно відображає за особовим рахунком сплату земельного податку.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на наявність податкового боргу відповідача з земельного податку та прострочення сплати поточних платежів з земельного податку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

За результатами перевірки з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по платі з земельного податку відповідач склав акт від 01.11.2005року №346/15-4/01414979 та на підставі його видав податкове повідомлення-рішення від 01.11.2005року №466/15-4/01414979/46099 про нарахування штрафної санкції за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1606,82грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково на суму штрафних санкцій в розмірі 103,61грн. з таких підстав.

Позивачем 22.01.2003року наданий розрахунок земельного податку на 2003 рік, в якому за жовтень, листопад, грудень 2003 року задекларовано до сплати суму земельного податку в розмірі 4156,0грн. щомісячно.

Довідкою про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах 29.10.2003року позивач задекларував суми земельного податку у жовтні, листопаді, грудні2003року в розмірі 2227,0грн. щомісячно.

Таким чином, позивач скористався наданим йому правом уточнити суму податку до сплати, що передбачено п.5.1 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про плату за землю” земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Посилання відповідача при цьому на норми Законів України про Державний бюджет на 2004 рік суд вважає неправомірним, оскільки відповідно до частини другої статті 7 Закону України „Про систему оподаткування” зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, до 15.01.2003року включно позивач повинен був перерахувати в бюджет щоквартальний платіж з земельного податку на суму 6681,0грн. Як свідчить розрахунок спірних штрафних санкцій відповідач зарахував перший платіж з боку позивача 10.02.2004року на суму 1036,0грн. Враховуючи це, слід зробити висновок, що затримка платежу склала 25 днів (15.01.2004року –10.02.2004року), що тягне за собою застосування штрафних санкцій на підставі п/п17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу та складає 103,60грн.

Отже, відповідачем неправомірно визначено період затримки з 02.12.2003року та розмір штрафних санкцій –20% від суми податкового боргу.

При перевірці інших розрахунків спірних штрафних санкцій суд зазначає, що незважаючи на те, що відповідачем невірно визначено період затримки прострочення платежів, однак це не впливає на розмір санкцій, оскільки затримка в будь-якому випадку складає до 90 календарних днів.

З огляду особової картки позивача зі сплати земельного податку вбачається наявність податкового боргу з земельного податку на момент сплати земельного податку станом на 15.01.2004року та 15.04.2004року, тому спрямування відповідачем поточних платежів позивача в рахунок погашення наявного податкового боргу судом визнається правомірним на підставі п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Посилання позивача на неправильне відображення в особовому рахунку сплачених платежів суд вважає необґрунтованим, оскільки це не підтверджується матеріалами справи.

Також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача внести зміни до особової картки підприємства і виключити суми, які слугували підставою для нарахування штрафної санкції і безпосередньо штрафну санкцію, оскільки такі вимоги не відповідають способу захисту можливо порушеного права. Зокрема, позивач не визначив конкретно в чому саме особова картка підприємства не відповідає фактичним обставинам, що унеможливлює вирішення спору в цій частині.

Керуючись ст.ст. 94,157-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 01.11.05року №466/15-4/01414979/46099 Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 103,61грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.КЕСЯ

Постанова оформлена у повному обсязі 21.08.2006року