Постановление суда № 98965785, 06.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28287/21

Провадження № 2/761/10693/2021

У Х В А Л А

06 серпня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ ФК«Довіра та гарантія» про зобов`язання провести реструктуризацію боргу,-

в с т а н о в и в :

В серпні 2021 р. до суду надійшла зазначена позовна заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Згідно ст. 175 ч.3 п. 4,5 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та впливу на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

На цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить провести реструктуризацію боргу.

Між тим, в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких звертаються до суду та обґрунтовують свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або обставин, які свідчать на підтвердження дійсної неможливості отримання таких доказів, а також на підставі якої правової норми визначається той спосіб захисту прав, який позивач просить застосувати, тобто, які саме суб`єктивні права позивача порушені, якими саме діями відповідача з приводу даного предмету спору та з якими правовими наслідками.

Крім цього, у поданій позовній заяві не зазначено за захистом якого порушеного права звернувся позивач, і як це порушує його права в цілому, якщо по тексту про них не пишуть, оскільки з відповіді ТОВ ФК «Довіра та гарантія» вбачається можливість розгляду порушеного питання після отримання інформації від первісного кредитора. Також, позову про стягнення боргу з ОСОБА_1 не подано.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, або вказати про зміст вимог до нового відповідача, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування щодо вказаних відповідачів.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Тому, позивачу необхідно надати позовну заяву, в якій уточнити зміст позовних вимог, зазначити, в чому полягає порушення прав та інтересів позивача з посиланням на норми матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, а також уточнити позовну вимогу та підстави позову у відповідності зі ст. 16 ЦК України. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву необхідно надати для суду та її копії у відповідності до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ ФК«Довіра та гарантія» про зобов`язання провести реструктуризацію боргу, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.