№ 9867749, 04.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

04 червня 2010 р. р. № 2а-3735/09/1370

ТзОВ "СП Домен"

до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Карпяк О.О. ,

при секретарі судового засідання Зановяк О.П.,

за участю представників сторін:

від позивача Пчелінцева Ф.І. (довіреність від 31.08.2009 року)

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько ізраїльське підприємство «Домен»»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько ізраїльське підприємство «Домен»»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень №0012841521/2 від 13.03.2009 року про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 21008,60 грн. (в тому числі 1000,40 грн. штрафних санкцій) та №0001111521/2 від 13.03.2009 року про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 1230,82 грн. ( в тому числі 58,62 грн. штрафних санкцій).

Ухвалою від 02 червня 2009 року відкрито провадження у справі.

10.03.2010 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення №0012841521/3 від 25.05.2009 року (в тому числі 1000,4 грн. - штрафні санкції) про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 21008,6 грн.

Позиція позивача обґрунтовується тим, що оскаржуване рішення винесене на підставі акта №3160/15-2/19355912 від 11.12.2008 року, яким встановлено порушення позивачем ст. 3, 4 та п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 20008,20 грн. та завищено суму відємного значення, яка підлягає перенесенню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 5615,00 грн. Позивач не погоджується з наведеними в акті висновками, оскільки позивач отримав повідомлення про анулювання свідоцтва платника ПДВ 09.12.2008 року, що підтверджується відміткою на акті. Крім того, позивач вважає, що рішення про анулювання свідоцтва виписано заднім числом, оскільки за період січень серпень 2008 року ними подавались декларації податку на додану вартість. Тому позивач вважає, що право проведення умовного продажу шляхом подання уточнюючого розрахунку за червень 2008 року виникло у грудня 2008 року, оскільки тільки 09.12.2008 року їм стало відомо про анулювання свідоцтва. На момент касування реєстрації платника податку на додану вартість позивач мав на балансі основні засоби залишковою вартістю 2406,02 грн. ,яку вважає справедливою (ринковою, звичайною) вартістю, та на яку було нараховане податкове зобовязання в розмірі 481,20 грн., що і було відображено в податковій декларації (уточненому розрахунку) за червень 2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з врахуванням поданих ними уточнень позовних вимог, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов. Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що 27.06.2009 року податковим органом анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ СП «Домен»згідно акта про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ відповідно до вимог абзацу «г»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». 14.10.2008 року ДПІ в Галицькому районі м. Львова керуючись вимогами п.1 п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на адресу позивача скеровано запрошення від 14ю.10.2008 року про надання документів для проведення невиїзної документальної перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за червень 2008 року. Посадові особи позивача на виклик до податкового органу не зявились. Тому в порушення ст..3,4 п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»ТзОВ СП «Домен»у податковій декларації з ПДВ за червень 2008 року не визнано умовного продажу активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у попередніх звітних податкових періодах в сумі 128116 грн. Сума заниженого податкового зобовязання, яку підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 25623,2 (128116-20%).

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином повідомлений про дату час та місце слухання справи, що підтверджується розпискою.

Суд також звертає увагу на факт неодноразової неявки представника відповідача в судове засідання та неподання ним доказів на вимогу суду. Представник відповідача був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судових засідань, причин неявки не повідомляв.

Тому, в порядку ст.71 КАС України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 червня 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши письмові заперечення відповідача на позов, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд встановив наступне.

18.07.2008 року позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року за повною формою. У розділі 1 декларації «Податкове зобовязання»платником задекларовано нульові показники; у розділі 2 «Податковий кредит»платником задекларовано суму податкового кредиту в сумі 105,00 грн.; у розділі 3 «Розрахунки з бюджетом за звітний період»платником визначено суму відємного значення ПДВ в сумі 105,00 грн. та суму відємного значення за попередній період в розмірі 5510,00 грн. (копія декларації є в матеріалах справи).

27.06.2008 року податковим органом винесено акт №126 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ СП «Домен»(далі акт про анулювання).

Інших доказів направлення та одержання платником податків акта про анулювання відповідач суду не надав.

На підставі п.1 ст.11 Закону України «про державну податкову службу в Україні», абз. «В»п.п. 4.2.2. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», начальником відділу адміністрування податку на додану вартість Хміль Л.В. з 08.12.2008 року по 08.12.2008 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ ТзОВ СП «Домен»за червень 2008 року поданої до 18.07.2008 року №88289, за результатами якої складено акт №3160/15-2/19355912 від 11.12.2008 року (далі акт). Перевіркою встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за травень 2008 року на загальну суму 20008,2 грн.; завищення суми відємного значення, яка підлягає перенесенню до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 5615,00 (рядок 26 декларації).

Суд також звертає увагу на те, що позивачем подано докази подання податковому органу податкових декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року, серпень 2008 року, липень 2008 року та прийняття таких податковим органом. Відповідач не спростував вказаних тверджень позивача.

На підставі акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0012841521/3 від 25.05.2009 року про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 21008,6 грн. (в тому числі 1000,4 грн. - штрафні санкції), інше рішення №0001111521/2 від 13.03.2009 року - скасоване.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику(кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення(прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом; Відповідно до п.9.8. Закону України «Про податок на додану вартість», при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. Відповідно до п.2.7 Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.08.2005 №372, примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається надісланим (врученим) платнику податку на додану вартість, якщо його передано платнику податку під розписку або примірник такого акта надіслано листом з повідомленням про вручення. Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податків примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти такий акт, незнаходженням за місцем проживання (місцезнаходженням) платника податків, то працівник відповідного структурного підрозділу, до якого для аналізу надійшов підреєстр, в переліку якого значився цей платник, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначена довідка долучається до справи цього платника. Податковим органом не подано суду такої довідки.

Як вбачається з тексту акта про анулювання, примірник акта одержав головний бухгалтер 09.12.2008 року під розписку; платник виключений з реєстру 27.06.2008 року.

Оскільки відповідачем з порушенням п.2.7 Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.08.2005 №372 несвоєчасно повідомлено про прийняття рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податків, тому висновки, викладені в акті перевірки є неправомірними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що дії податкового органу

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 71, 86, 87, 94, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в Галицькому районі м. Львова від 25.05.2009 року №0012841521/3.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько ізраїльське підприємство «Домен»» (адреса: 79006, м. Львів, вул. Винниченка, 8, код ЄДРПОУ 19355912) 03 (три) гривні 40 коп. судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як О.О.