Постановление суда № 98618748, 22.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19023/20

Провадження № 1-кп/127/762/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Шидловського О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Грубого Р.І.,

прокурора Клим`юк Н.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Горбатюка В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщені суду, в м. Вінниці, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, відомості про яке внесені 14 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020010000322,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

Судом у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення учасників кримінального провадження питання доцільності продовження раніше обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання в якому просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою мотивуючи зазначене тим, що останній вчинив сукупність умисних корисливих злочинів проти власності, які відноситься до категорії тяжких злочинів, та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. На даний час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли та продовжують існувати, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може: переховуватися від суду, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, може знищити чи спотворити не відшукану на даний час слідством частину викраденого майна, яке має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім того, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи зазначені обставини прокурор вважала за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисника Горбатюк В.В. в судовому засідання заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вважав ризики наведені прокурором обґрунтовано недоведеним. Крім того, його підзахисний більше року перебуває під вартою, а відтак просив суд змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, або зменшити наявний розмір застави до 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Долучивши до матеріалів кримінального провадження письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав своє письмове клопотання та наведенні захисником Горбатюком В.В. заперечення на клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

З наявних в матеріалах провадження документів вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.05.2021 року щодо ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.07.2021 року включно.

Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні письмового клопотання прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 терміну дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

З урахуванням стадії судового розгляду, а також наявності обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 сукупності умисних тяжких корисливих злочинів, суд вважає, що наведені обставини дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду, ризику можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, тому жоден більш м`який запобіжний захід, на даній стадії розгляду, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду цього ж кримінального провадження.

При визначенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує тяжкість та обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , які є тяжкими злочинами (ст. 12 КК України) і щодо яких є обґрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочинів, а тому суд, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченому процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставляться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, незаконного впливу на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК України»).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2020 року (№127/5794/20) до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.12.2020 року зменшено до 73 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в своєму клопотанні зазначає, що зазначений в ухвалах суду розмір застави для нього є непомірним.

Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого, суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, клопотання ОСОБА_1 в частині зменшення розміру застави слід задовольнити та визначити останньому заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі складає 95160,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, починаючи з 22.07.2021 року до 19.09.2021 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 95160,00 грн.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбаченні п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави та покладення обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 19.09.2021 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: