
Справа №127/16932/21
Провадження №1-кс/127/7759/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2021 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Кізян Ю.О., скаржника - адвоката Чопенка С.А., слідчого Вітюка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу адвоката Чопенка Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка Владислава Андрійовича від 29 червня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката Чопенка С.А. від 25 червня 2021 року щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021020010000181 від 12.02.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Чопенко С.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка В.А. від 29 червня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката Чопенка С.А. від 25 червня 2021 року щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021020010000181 від 12.02.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. В обгрунтування доводів скарги адвокат Чопенко С.А. зазначив, що слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області Вітюком В.А. розслідується вищезазначене кримінальне провадження, у якому ОСОБА_1 22 червня 2021 року оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Дане кримінальне провадження було порушено по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , який 01 лютого 2021 року, приблизно о 16.00 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 4.16 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №253/281/418/429 від 28.05.2021, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 4-го грудного хребця (без порушення функції спинного мозку), які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, однак за своїм характером потягли тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.
Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-21/5384-ІТ від 13.04.2021, в ситуації, яка склалася, водій автомобіля «BMW X5» ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода. При цьому в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. За вищевикладених обставин водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 4.16 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України.
Для об`єктивності розслідування, відповідно до ст. 220 КПК України, стороною захисту 25 червня 2021 року було заявлено клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, проведення якої доручити експертам ДСУ "Головне бюро СМЕ МОЗ України" (04112., м. Київ, вул. Дорогожицька, 9; ідентифікаційний код: 05480795). На вирішення експертів поставити запитання: який механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , їх локалізація та ступінь тяжкості? Чи відповідає час отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 часу вчинення ДТП? Чи можливо отримання наявних у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту? Також, стороною захисту було заявлено клопотання про призначення додаткової судово- автотехнічної експертизи, яку доручити експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України. У вихідних даних постанови про призначення додаткової судово – автотехнічної експертизи вказати - " стан дорожнього покриття - рихлий сніг, під сніжним шаром - ожеледь".
29 червня 2021 року слідчий Вітюк В.А. виніс постанову, якою відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту.
Як вбачається із підозри, вона ґрунтується на сумнівних висновках двох експертиз: судово-медичної експертизи №253/281/418/429 від 28.05.2021, відповідно до висновку якої, неповнолітня ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 4-го грудного хребця (без порушення функції головного мозку), які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами; висновку судово - автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-21/53-ІТ від 13.04.2021.
Висновок судово-медичної експертизи №253/281/418/429 від 28.05.2021 викликає сумнів у правильності.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, після того як сталася дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_1 зупинив свій автомобіль і надав допомогу неповнолітній потерпілій ОСОБА_2 . З місця події водій ОСОБА_1 своїм автомобілем доставив потерпілу у лікарню ім. Пирогова. Після того як потерпілій ОСОБА_2 було проведено комп`ютерну томографію і рентген знімки області спини (грудей), лікарі травматологічного і тарокального відділень, на підставі рентген даних і даних МСКТ, дали свої усні заключення, що у потерпілої травматичних змін не виявлено, з чим погодились експерти при проведенні експертизи. Тобто, одразу ж після ДТП у потерпілої ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді закритого компресійного перелому тіла 4-го грудного хребця виявлено не було.
У подальшому, потерпілою було проведено МРТ грудного відділу хребта, згідно даних МРТ №СМВВ1650 від 15.02.2021 були виявлені ознаки компресійного перелому тіла Th4 хребця. Тобто, тільки через дві неділі після вчинення ДТП у потерпілої при МРТ обстеженні було виявлено (діагностовано) перелом. Потерпіла ОСОБА_2 була госпіталізована для проходження стаціонарного лікування у КНП «Липовецька обласна лікарня відновного лікування дітей» лише 24 лютого 2021 року, через 23 дні після ДТП, що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого №85. Дані із медичних документів, які детально описані у висновку експертів, свідчать, що одразу після ДТП у потерпілої перелому виявлено не було. Це підтверджується даними МСКТ грудного відділу хребта №5289 від 01.02.2021, рентген знімками грудного відділу хребта №6835 від 01.02.2021, які були надані слідчому потерпілою для проведення експертизи.
Надаючи перевагу одним медичним даним і не беручи до уваги інші, експерти могли припуститись фатальної помилки, а тому висновок експерта є сумнівним. Медичні обстеження, у висновку яких не відмічається наявність перелому, проводились одразу ж після ДТП, є найбільш достовірними, так як обстеження потерпілої проводилось одразу ж на сучасній медичній техніці. Окрім того, при проведенні експертизи не вирішувалось питання про можливість отримання тілесних ушкоджень потерпілою при падінні з висоти власного зросту (що не виключається), протягом періоду з часу вчинення ДТП і до того часу, як потерпіла звернулась до проходження МРТ – 15.02.2021.
Висновок судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-21/53-ІТ від 13.04.2021 є сумнівним, так як проведений по невірним (помилковим) вихідним даним.
Так, ДТП було вчинено 01 лютого 2021 року, а огляд місця події було проведено лише 15 лютого 2021 року, при цьому у вихідних даних при проведенні експертизи зазначаються відомості із огляду місця події (через дві неділі), що стан дорожнього покриття на час ДТП був – «рихлий сніг товщиною 2 см», що є припущенням слідчого. Як видно із відеоматеріалів наявних у справі, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 перед наїздом «ковзав» по дорожньому покритті, після застосування гальмування, що могло свідчити про наявність ожеледиці під сніжним покровом на проїзній частині дороги. Відомості про наявність ожеледиці на проїзній частині дороги під сніжним покровом, на час вчинення ДТП, не спростовані допустимими доказами, а всі сумніви повинні тлумачитись на користь підозрюваного. З урахуванням того, що при визначенні технічної можливості уникнути наїзду, в даних дорожніх умовах, слідчим були надані сумнівні вихідні дані про стан дорожнього покриття, тому є необхідність у призначенні додаткової судово - автотехнічної експертизи. З огляду на те, що згідно висновку, зупиночний шлях автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 у даних дорожніх умовах складав – 21.1 метр, а віддалення автомобіля у момент виникнення небезпеки для руху – 22 метра, різниця (між мав – чи не мав технічну можливість уникнути наїзду) складає всього 0,90 метри. При зазначені у вихідних даних постанови дійсних (не вигаданих і не припустимих) даних про дорожнє покриття (наявність ожеледиці), висновок експерта про технічну можливість уникнути наїзду може бути іншим, а відтак і підстав для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності може не бути.
В судовому засіданні адвокат Чопенко С.А., пославшись на вищезазначені обставини, скаргу підтримав та просив вимоги скарги задоволити.
Слідчий СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюк В.А. заперечував проти задоволення вимог скарги, посилаючись на те, що під час проведення судово-медичної експертизи на вирішення експертів були поставлені аналогічні запитання, відповідь на які були отримані при написанні ними експертного висновку №253/281/418/429 від 28.05.2021, при цьому при проведенні експертизи, на огляд було направлено потерпілу. Так, під час проведення досудового розслідування було вилучено всю наявну медичну документацію на ім`я ОСОБА_2 , яка в подальшому була направлена на огляд до судово-медичного експерта. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову у виконанні покладених на нього обов`язків, у зв`язку з чим в органів досудового розслідування немає підстав вважати що вищевказаний висновок експерта є сумнівним. Що стосується призначення додаткової судово-автотехнічної експертизи експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України, то на підставі отриманих вихідних даних, а саме огляду місця події та перегляду відеозапису події ДТП, було встановлено стан дорожнього покриття на проїзній частині вул. Келецькій в м. Вінниці в день події ДТП. При призначенні судової - автотехнічної експертизи, у вихідних даних було зазначено стан дорожнього покриття. Проведення експертизи задля максимальної об`єктивності та неупередженості, доручено експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України, висновок яких є повний, категоричний та такий, що не викликає сумніву у оцінці дій учасників дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Отже, проведення слідчих дій, які вказані у клопотанні захисника Чопенка С.А., не є необхідними, оскільки всі дані, дослідженні експертами в сукупності з іншими зібраними доказами, зокрема, відеозаписом події ДТП, оглядом місця події ДТП, медичною документацією на ім`я ОСОБА_2 . Клопотання сторони захисту розцінюється органом слідства, як захід, спрямований на подальше затягування досудового розслідування та уникнення кримінальної відповідальності особи, яка обгрунтовано підозрюється у вчиненні вищезазначеного злочину.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12021020010000181 від 12.02.2021, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, серед якого рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України).
При вирішенні зазначеної скарги суд враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021020010000181 від 12 лютого 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Дане кримінальне провадження було порушено по факту вчинення 01 лютого 2021 року ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої останній допустив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_2 .
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №253/281/418/429 від 28.05.2021, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 4-го грудного хребця (без порушення функції спинного мозку), які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент заподіяння та не супроводжувались загрозливими для життя явищами, однак за своїм характером потягли тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я.
Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим була призначена судово-автотехнічна експертиза. Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-21/53-ІТ від 13.04.2021, в ситуації, яка склалася, водій автомобіля «BMW X5» мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля до смуги руху пішохода. При цьому в діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. За вищевикладених обставин водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 4.16 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України.
25 червня 2021 року адвокат Чопенко С.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 в рамках вищезазначеного кримінального провадження звернувся до слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка В.А. з клопотанням, в порядку ст. 220 КПК України, про призначення повторної судово-медичної експертизи, посилаючись на те, що висновок судово-медичної експертизи №253/281/418/429 від 28.05.2021 є сумнівним. Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, після того як сталася дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_1 зупинив свій автомобіль і надав допомогу неповнолітній потерпілій ОСОБА_2 . З місця події водій ОСОБА_1 своїм автомобілем доставив потерпілу у лікарню ім. Пирогова, де потерпілій було проведено комп`ютерну томографію і рентген знімки області спини (грудей), лікарі травматологічного і тарокального відділень, на підставі рентген даних і даних МСКТ дали свої усні заключення, що у потерпілої травматичних змін не виявлено, з чим погодились експерти при проведенні експертизи. Тобто, одразу ж після ДТП у потерпілої ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді закритого компресійного перелому тіла 4-го грудного хребця виявлено не було. У подальшому, потерпілою було проведено МРТ грудного відділу хребта, згідно даних МРТ №СМВВ1650 від 15.02.2021 були виявлені ознаки компресійного перелому тіла Th4 хребця, тобто тільки через дві неділі після вчинення ДТП у потерпілої було діагностовано перелом. Потерпіла ОСОБА_2 була госпіталізована для проходження стаціонарного лікування у КНП «Липовецька обласна лікарня відновного лікування дітей» лише 24 лютого 2021 року, через 23 дні після ДТП, що підтверджується медичною картою стаціонарного хворого №85. Дані із медичних документів, які детально описані у висновку експертів, свідчать, що одразу після ДТП, у потерпілої перелому виявлено не було, що підтверджується даними МСКТ грудного відділу хребта №5289 від 01.02.2021, рентген знімками грудного відділу хребта №6835 від 01.02.2021 і які були надані слідчому потерпілою для проведення експертизи.
Скаржник вважає, що медичні обстеження, у висновку яких не відмічається наявність перелому, проводились одразу ж після ДТП, є найбільш достовірними, так як обстеження потерпілої проводилось одразу ж на сучасній медичній техніці. Окрім того, при проведенні експертизи не вирішувалось питання про можливість отримання тілесних ушкоджень потерпілою при падінні з висоти власного зросту (що не виключається), протягом періоду з часу вчинення ДТП і до того часу, як потерпіла звернулась до проходження МРТ – 15.02.2021.
Також сторона захисту просила слідчого призначити додаткову судово-автотехнічну експертизу, оскільки було невірно вказані вихідні дані, у вихідних даних слідчому слід вказати стан дорожнього покриття – рихлий сніг, під сніжним шаром – ожеледь.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин – надсилається їй.
Обов"язок розгляду клопотань як загальна умова досудового розслідування є гарантією захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, оскільки надає їм можливість активно впливати на хід досудового розслідування, а також є однією з гарантій всебічного, повного й об"єктивного дослідження обставин кримінального провадження, щодо якого проводиться досудове розслідування.
Забезпечуючи підозрюваному право на захист (ст. 20 КПК України) та з огляду на принцип змагальності (ст. 22 КПК України), сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права в питанні збирання доказів, подання клопотань, а також в реалізації процесуальних прав, передбачених КПК України. Слідчий суддя, в свою чергу, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно з постановою слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка В.А. від 29 червня 2021 року у задоволення клопотання ОСОБА_3 від 25 червня 2021 року було відмовлено, оскільки проведення слідчих дій, які вказані у клопотанні захисника Чопенка С.А., не є необхідними, всі дані дослідженні експертами в сукупності з іншими зібраними доказами, зокрема відеозаписом події ДТП, оглядом місця події ДТП, медичною документацією на ім`я ОСОБА_2 . Клопотання сторони захисту щодо призначення ще однієї судово - автотехнічної експертизи та судово-медичної експертизи, не доводячи при цьому підстав для недовіри в цілому чи в якій саме частині висновку, органом досудового розслідування розцінювався як захід, спрямований на подальше затягування досудового розслідування та уникнення кримінальної відповідальності особою, яка обгрунтовано підозрюється у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновки ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Експертиза є важливою складовою кримінального судочинства, її функція полягає у розв`язанні на підставі спеціальних пізнань і навичок питань, що виникають під час розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Результатом проведення експертизи вважають складання документа - висновку експерта, що є одним із передбачених КПК України, джерелом доказів. Він містить не тільки певні відомості про факти, але й повідомляє ті дані зі спеціальної галузі знань, на підставі яких експерт дійшов своїх висновків.
Кримінальний процесуальний кодекс України задля реалізації принципу змагальності сторін гарантує сторонам кримінального провадження рівні права у наданні такого доказу, як висновок експерта. Згідно з положеннями КПК України експерта може залучати як сторона обвинувачення так і сторона захисту
Відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК України, сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» від 04.10.2019 року - експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК України, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Відповідно достатті 4 Закону України «Про судову експертизу», незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, в тому числі, можливістю призначення повторної судової експертизи.
Проаналізувавши доводи адвоката Чопенка С.А., слідчий суддя вважає, що вони є переконливими, оскільки дійсно, надаючи перевагу одним медичним даним і не беручи до уваги інші, експерти могли припуститись помилки, окрім того, при проведенні судово-медичної експертизи не вирішувалось питання про можливість отримання тілесних ушкоджень потерпілою при падінні з висоти власного зросту, даний факт не виключається.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року (з відповідними змінами) повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Слідчий суддя вважає, що висновок судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/102-21/53-ІТ від 13.04.2021, який проведений по невірним вихідним даним, які надав слідчий щодо стану дорожнього покриття в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди, не може бути достовірним, а тому для повноти та об`єктивності досудового розслідування слід призначити додаткову судово - автотехнічну експертизу, у вихідних даних постанови про призначення експертизи вказати - " стан дорожнього покриття - рихлий сніг, під сніжним шаром - ожеледь". .
Зважаючи на викладене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування, вважає, що скаргу адвоката Чопенка С.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 слідзадоволити та скасувати постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка В.А. від 29 червня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката Чопенка С.А. від 25 червня 2021 року щодо проведення слідчих дій.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 9, 93, 220, 303, 305, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання адвоката Чопенка Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 задоволити.
Постанову слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка Владислава Андрійовича від 29 червня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката Чопенка С.А. від 25 червня 2021 року щодо проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021020010000181 від 12.02.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, – скасувати. Зобов"язати слідчого СВ Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Вітюка Владислава Андрійовича у кримінальному провадженні №12021020010000181 від 12.02.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, провести процесуальні дії, а саме:
- призначити повторну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам ДСУ "Головне бюро СМЕ МОЗ України" (04112., м. Київ, вул. Дорогожицька, 9; ідентифікаційний код: 05480795). На вирішення експертів поставити запитання: який механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , їх локалізація та ступінь тяжкості? Чи відповідає час отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 часу вчинення ДТП? Чи можливо отримання наявних у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту?
- призначити додаткову судово - автотехнічну експертизу, яку доручити експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України. У вихідних даних постанови про призначення експертизи вказати - " стан дорожнього покриття - рихлий сніг, під сніжним шаром - ожеледь".
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
Судебное решение № 98618711, Вінницький міський суд Вінницької області было принято 14.07.2021. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 127/16932/21. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: