Постановление суда № 98253049, 09.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 243/8648/19

Провадження № 2/761/945/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді : Пономаренко Н.В.

за участю секретаря : Бражніченко І.О.

представника відповідача: Мажари О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» звернулось до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Ухвалою судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06.08.2019 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвало Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2019 року залучено до участі у цивільній справі № 243/8648/19 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, замість позивача Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 00039019), його правонаступника - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судовому засідання 09.06.2021 року судом на обговорення поставлено питання щодо розгляду справи без позивача, яка якого в судовому засідання 20.11.2020 року визнано обов`язково.

Представник відповідача заперечував проти розгляду справи без позивача та просив залишити позовну заяву без розгляду.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Так, в судове засідання 25.11.2020 року позивач не з`явився, яку свого представника не забезпечив, судове засідання було відкладено на 15.03.2021 року, а явка позивача було визнано обов`язковою, що підтверджується, проколом судового засідання від 25.11.2020 року та судовою повісткою (Т.2 а.с.15-16;Т.2 а.с.19). Однак, і на судове засідання 15.03.2021 позивач не з`явився, свого представника не направив, який був належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (Т.2 а.с. 21), розгляд справи було відкладено на 09.06.2021 на 13:00 год., а явку позивача повторно визнано обов`язковою (Т.2 а.с.23).

18.03.2021 до суду надійшло клопотання представника позивача (вхід №26509) про розгляд справи за відсутності представника АТ «Альфа-Банк», зазначено, що судове засідання призначено на 15.03.2021 року об 13:00 год. (а.с. 25).

Разом із цим, 15.06.2021 позивач, який був належним чином повідомлений про судове засідання, що підтверджується зворотнім поштовим повідомлення (Т.2. а.с. 29) повторно не з`явився в судове засідання, яка якого була визнана судом обов`язковою.

При цьому, слід зазначити, що судом здійснювались виклики в судові засідання представника позивача судовими повістками про виклик до суду відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України, яка передбачає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. А частина третя вказаної норми встановлює, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Отже, позивач Акціонерне товариство «Альфа Банк» повторно, не з`явився в судове засідання 09.06.2021 на 13:00 год.

Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так наявність в матеріалах справи заяви про розгляд справи без участі представника позивача АТ «Альфа-Банку», за умови визнання яки позивача обов`язковою то неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, окрім того, вказана заява стосується лише судового засідання 15.03.2021 року на 13:00 год.

Аналогічні положення містяться в п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.

Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мав право бути присутнім в судовому засіданні особисто, укласти договір з представником, проте таким правом не скористався. При цьому, суд зауважує, що позивач також не надавав до суду заяви про розгляд справи у свою відсутність

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього розгляду справи був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, зокрема і на 15 березня 2021, і на 09 червня 2021 року, проте, в судове засідання повторно не з`явилась, про поважність причини неявки суду не повідомив, заяви представника позивача про розгляд справи за відсутності представника АТ «Альфа Банк» у які зазначено дату судового засідання 15.03.2021 року, і неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вищевказаних вимог ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 14.06.2021 року.

Суддя: