№ 9620600, 11.05.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 р. Справа № 2-а-800/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

при секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні

за участю:

Позивача: Бондара В.В.

Представника позивача: Шейгеця В.В.

Представника відповідача - ДПА України у Вінницькій області - Томчука А.В.

Представників відповідача - ДПІ у Тульчинському районі - Клапай К.В., Кононова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: директора ПМП "Велс" Бондара В"ячеслава Васильовича

до: Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Тульчинському районі

про: визнання дій ДПА у Вінницькій області щодо проведення перевірки протиправними та визнання неправомірним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов директора ПМП "Велс" Бондара В"ячеслава Васильовича до Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у Тульчинському районі про визнання протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора ІІІ рангу ДПА України у Вінницькій області Пульнікова Владислава Володимировича, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА України у Вінницькій області радника податкової служби ІІІ рангу Поплавського Віталія Леонідовича при проведенні перевірки за дотриманням суб"єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій; визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010 року №0000342308 ДПІ у Тульчинському районі за встановлене порушення ст.3 п.13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 02.03.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.

Позовні вимоги позивача мотивовано тим, що за результатами проведення працівниками ДПА України у Вінницькій області перевірки ПМП "Велс", на підставі акту перевірки №224/02/32/23/20090353 від 15.02.2010 року за дотриманням суб"єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ДПІ у Тульчинському районі прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010 року №0000342308 на суму 27659,30 грн.

Дії працівників ДПА України у Вінницькій області при проведенні ними перевірки ПМП "Велс" та прийняте за наслідками перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач вважає неправомірними, а тому звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Позивач та його представник в судовому засіданні 11.05.2010 року свої позовні вимоги підтримали, посилаючись на докази та обставини, викладені в адміністративному позові та доданих до нього матеріалах. Просили суд позов задовольнити. Водночас ними заявлено клопотання щодо винесення окремої ухвали відносно державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Вінницькій області за надання неправдивих пояснень в судовому засіданні стосовно порядку та підстав проведення ними перевірки ПМП "Велс" в порядку 97 КПК України для притягнення їх до відповідальності.

Представник відповідача - ДПА України у Вінницькій області - вимоги позову не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях від 27.04.2010 року (вх.№8536) та письмових поясненнях від 27.04.2010 року (вх.№8537), посилаючись на дотримання працівниками ДПА України у Вінницькій області норм чинного законодавства при проведенні перевірки та обгрунтованість висновків перевірки, зазначених в акті №224/02/32/23/20090353 від 15.02.2010 року.

Представники відповідача - ДПІ у Тульчинському районі - проти позову заперечили. Свою позицію обгрунтовували наданими суду письмовими запереченнями від 20.04.2010 року (вх.№8237) та усними запереченнями, висловленими в судових засіданнях. При цьому зазначали про правомірність оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та його винесеність з дотриманням вимог чинного законодавства і відповідно до фактичних обставин справи.

При розгляді справи судом було заслухано пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15., ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які під присягою про кримінальну відповідальність суду зазначили наступне.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з 01.04.2010 року вона працює в ПП ОСОБА_13 На час проведення перевірки перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку. Відпустка була надана їй в період з 21.07.2007 року по 26.03.2010 року.

15.02.2010 року ОСОБА_14 з приватною метою зайшла до складського приміщення, де здійснюють свою господарську діяльність ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_1 та ПМП "Велс". В приміщенні знаходилась оператор комп"ютерного набору ОСОБА_12 - працівник ПП ОСОБА_13

На час знаходження ОСОБА_14 в даному приміщенні до складу зайшла незнайома людина, що попросила останню здійснити продаж пива. ОСОБА_8 відмовилась здійснювати продаж алкогольного напою, при цьому пояснивши, що не є працівником ПМП "Велс" та запропонувавши клієнту дочекатись повернення головного бухгалтера ПМП "Велс" ОСОБА_9 Однак на вмовляння споживача іншою особою - ОСОБА_12 - було роздруковано накладну ПМП "Велс" на відвантаження товару та проведено через касовий апарат ПМП "Велс" розрахункову операцію з продажу товарів - пива "Львівське" на загальну суму продажу. Кошти в рахунок сплати вартості покупки отримані ОСОБА_8 не були, товар споживачам наданий не був з причин відсутності головного бухгалтера ПМП "Велс" ОСОБА_9 Через декілька хвилин до даного клієнта приєднався інший незнайомий чоловік, після чого дані особи предявили ОСОБА_8 посвідчення та представились працівниками податкового органу. Підставу перевірки присутнім не пояснили, обєкт перевірки не вказали. Журнал реєстрації перевірок перевіряючими не вимагався.

На вимогу ревізорів ОСОБА_8 було перераховано кошти, що знаходились в касі ПП ОСОБА_1 Сума коштів в касі становила близько 6000,00 грн. Каса ПМП "Велс"не перевірялась.

З пояснень даного свідка суду також стало відомо, що її анкетні дані перевіряючими не були встановлені та записані в акті перевірки зі слів самої ОСОБА_8 Свою посаду "Касир-стажер"вказала на вимогу працівників податкової служби, які їй пояснили, що вона виступає тільки в якості свідка перевірки. Насправді ОСОБА_8 не займає даної посади.

Водночас свідок ОСОБА_8 також суду пояснила, що головного бухгалтера ПМП "Велс" ОСОБА_9 на момент проведення перевірки на складському приміщенні не було. ОСОБА_9 зявилась на підприємстві по закінченню перевірки.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначила, що працює головним бухгалтером на ПМП "Велс" з 01.01.2008 року по даний час. З приводу проведення перевірки вказала, що 15.02.2010 року після 15:00 год. поїхала до Тульчинського відділення "Райффайзен банк "Аваль" здавати виручку від продажу товарів ПМП "Велс". Сума коштів, що залишилась в касі становила близько 920,00 грн. Після чого ОСОБА_9 також відвідала ДПІ у Тульчинському районі з метою отримання консультації у працівника ОСОБА_10 по мінімальних оптово-відпускним цінам на товари, де отримала відповідний лист- розяснення.

Повернувшись на склад-магазин, виявила присутність незнайомих осіб, які представились працівниками ДПА України у Вінницькій області, предявили посвідчення та надали ОСОБА_9 направлення про проведення перевірки. Направлення остання підписала, оскільки не мала відомостей про те, що перевірка вже завершена. Акт перевірки отримала, ознайомилась, підписала. Акт до цього вже був підписаний ОСОБА_8

Ознайомившись з актом, ОСОБА_9 з висновками перевірки не погодилась, піддала їх сумніву, про що надала представникам ДПА України у Вінницькій області усні заперечення стосовно неможливості перерахування перевіряючими каси ПМП "Велс" у звязку з існуванням доступу до грошових коштів даної каси лише в 2 осіб директора ПМП "Велс"ОСОБА_1 та ОСОБА_9 Однак представниками ДПА України у Вінницькій області було зазначено про наявність в матеріалах перевірки роздрукованого з касового апарату ПМП "Велс"денного Х-звіту, а також про те, що ними вже була перерахована каса і встановлена невідповідність грошових коштів в ній близько 5000,00 грн. Стосовно того, яка саме каса була перерахована, працівники ДПА України у Вінницькій області не уточнили. Однак ОСОБА_9 заперечила стосовно наявності такої суми грошових коштів в касі ПМП "Велс", оскільки, відвозячи виручку до банку, нею було залишено в касі всього 920,00 грн. Окрім того, існування таких обігів грошових коштів на той час на ПМП "Велс"було неможливим. Каса ПМП "Велс"в присутності ОСОБА_9 не перевірялась.

З пояснень свідка ОСОБА_15. - державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області - суду стало відомо, що ним 15.02.2010 року проведено планову перевірку ПМП "Велс". При придбанні товару пива "Львівське" та "Чернігівське світле" на загальну суму 268,60 грн. ним та його колегою було здійснено оплату товару за власні кошти. Особою, що здійснювала розрахункову операцію ОСОБА_8 - видано перевіряючим фіскальний чек та накладну на відвантаження. Після чого даній особі після предявлення їй посвідчень за місцем проведення розрахунку запропоновано перерахувати грошові кошти в касі. ОСОБА_8 було перераховано грошові кошти в касі ПМП "Велс" та надано письмові пояснення стосовно встановленої суми (близько 6000,00 грн.) в акті.

Стосовно порядку проведення перевірки, його законодавчого закріплення, свідок ОСОБА_15. суду чітких пояснень не надав. Повноваження осіб, що підписували акт перевірки, їхні анкетні дані не встановлював та не перевіряв. ОСОБА_8 зазначена податковими інспекторами в акті, оскільки дана особа здійснювала розрахункову операцію з продажу товарів. Дані щодо кількості субєктів господарювання в даному складському приміщенні перевіряючим відомі не були.

Свідок також суду пояснив, що на момент перевірки 15:47 год. - бухгалтер підприємства ОСОБА_9 була присутня.

З пояснень свідка ОСОБА_6 - державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області судом зясовано, що на момент перевірки з самого її початку була присутня бухгалтер ПМП "Велс". Кошти за покупку товару отримала касир підприємства ОСОБА_8 Фіскальний чек на продаж товару був вибитий бухгалтером підприємства, яка також видала накладну на відвантаження. Про те, що під час перевірки не знаходяться працівники підприємства, інспектори повідомлені не були.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює головним державним податковим інспектором ДПІ у Тульчинському районі. Стосовно того, чи приходила головний бухгалтер підприємства "Велс"ОСОБА_9 15.02.2010 року до неї в приміщення ДПІ у Тульчинському районі з проханням надати консультації по мінімальних оптово-відпускним цінам на товари не памятає. Однак вважає, що лист- розяснення з даних питань ОСОБА_9 могла отримати не лише в приміщенні ДПІ у Тульчинському районі.

Свідок ОСОБА_11 старший касир Тульчинського відділення "Райффайзен банк "Аваль"- в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_9 постійно кожного робочого дня з 15:00 до 16:00 год. здає до Тульчинського відділення "Райффайзен банк "Аваль" виручку від продажу товарів ПМП "Велс". Окрім того, пояснила, що оскільки в банку міститься лише зразок підпису директора ПМП "Велс", в бухгалтерських документах зазначається саме ця особа. Тому в квитанції платником зазначено "Приватне мале підприємство "Велс"через ОСОБА_1". Однак виручка згідно квитанції №0А2041627 від 15.02.2010 року від імені директора підприємства була здана саме ОСОБА_9 особою, яка уповноважена директором на вчинення таких дій та яка постійно їх виконує.

З пояснень свідка ОСОБА_12 суду стало відомо, що вона на даний час працює бухгалтером на ПМП "Велс". На момент проведення перевірки працювала оператором комп"ютерного набору в ПП ОСОБА_13

15.02.2010 року в приміщенні складу-магазину з приватною метою була присутня працівник ПП ОСОБА_13 ОСОБА_8, яка на той час перебувала в декретній відпустці. Після 15:00 до складу зайшов незнайомий чоловік, який попросив продати пиво. ОСОБА_12 вибила з робочого місця ПМП "Велс"накладну на відвантаження товару, видала фіскальний чек на продаж товару з умовою отримання товару після повернення до складу головного бухгалтера. Кошти за товар у покупців не брала. Після предявлення незнайомими посвідчень працівників органу податкової служби на їхню вимогу перерахувала кошти в касі ПП ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні також надала пояснення, що на час проведення перевірки головного бухгалтера ПМП "Велс"ОСОБА_9 в приміщенні складу-магазину не було.

Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне мале підприємство "Велс" зареєстроване Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №140401 від 11.11.1993 року ), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці.

На підставі Законів України "Про державну податкову службу в Україні"від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 року №265/95-ВР, "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"від 23.03.1996 року №98/96-ВР, "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"від 01.06.2000 року №1775-111, "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"від 19.12.1995 року №481/95-ВР, Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95, Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, відповідно до направлень №100721 та №100725 від 08.02.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Пульніковим В.В. та Поплавським В.Л. проведено планову перевірку за дотриманням господарської одиниці - ПМП "Велс"(місцезнаходження: вул. Польова, 4, м. Тульчин, Вінницька область) порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт №100163 від 15.02.2010 року, в якому зафіксовано встановлені порушення вимог чинного законодавства. Зокрема виявлено порушення ПМП "Велс"п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.13 ст.3 даного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В силу статті 22 цього ж Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Враховуючи встановлене перевіряючими порушення, ДПІ у Тульчинському районі на підставі матеріалів перевірки, а також з урахуванням ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"прийнято відносно ПМП "Велс" рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000342308 від 23.02.2010 року на суму штрафних (фінансових) санкцій 27659,30 грн.

Однак позивач вважає дії працівників ДПА України у Вінницькій області при проведенні ними перевірки ПМП "Велс"протиправними, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000342308 від 23.02.2010 року на суму 27659,30 грн. нечинним, а тому звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд приходить до висновку щодо задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Згідно акту перевірки №100163 від 15.02.2010 року за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій посадовими особами ДПА України у Вінницькій області на підставі направлень здійснено перевірку господарської одиниці складу-магазину ПМП "Велс", розташованого по вул. Польовій, 4, м. Тульчин Вінницької області.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ч. 4 ст. 16 вказаного Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Як видно з матеріалів справи, підставою для проведення планової перевірки став план перевірок субєктів господарської діяльності, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на лютий 2010 року, затверджений першим заступником голови 28.01.2010 року, яким передбачено проведення перевірки ПМП "Велс" Т.В. З цією метою головним державним податковим ревізорамінспекторам ДПА України у Вінницькій області Пульнікову В.В. та Поплавському В.Л. видані направлення №100721 та №100725 від 08.02.2010 року на проведення перевірки ПМП "Велс", які зареєстровані в журналі обліку видачі направлень на перевірку щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій ДПА України у Вінницькій області.

Відповідно до ч. 4 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Стосовно посилань позивача на те, що останньому не повідомлено письмово про проведення планової перевірки за 10 днів до її початку, то судом приймається позиція представників відповідачів з цього питання, згідно якої даний вид перевірки є специфічним і направленим на фіксацію порушення субєктом господарювання порядку розрахункових операцій, проведення якої є неможливим при попередженні останнього про таку перевірку. Окрім того згідно п.4.ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" повідомлення надсилається у разі проведення планової документальної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов`язкових платежів), що не стосується предмету спірної перевірки.

Статтею 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Таким чином, з аналізу даної норми вбачається, що перевірка може відбутись лише за наявності підстав для її проведення та за умови надання під розписку направлення на перевірку.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, прибувши за місцем розташування ПМП "Велс"посадовими особами ДПА України у Вінницькій області перед початком проведення перевірки направлення посадовим особам підприємства під розписку надано не було. Тобто перевірка розпочалась з порушенням вимог вищевказаної статті.

Відповідно до акту перевірка розпочалась 15.02.2010 року о 15:47 год. З пояснень свідків суду стало відомо, що зайшовши до приміщення складу-магазину, податкові ревізори-інспектори, діючи як покупці, звернулись до 2 осіб, що знаходились в ньому з проханням здійснити продаж пива "Львівське 1715", ємністю 1,0 л, 24 пляшки по ціні 5,80 грн. за пляшку; пива "Чернігівське світле", ємністю 1,0 л, 12 пляшок по ціні 5,95 грн. за пляшку; пива "Чернігівське світле"ємністю 0,5 л, 20 пляшок по ціні 2,90 грн. за пляшку.

Відповідно до пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_12 - осіб, що були визначені перевіряючими на момент перевірки як продавці, - вони відмовились від продажу товарів, пояснивши, що продаж може здійснити тільки бухгалтер підприємства "Велс"ОСОБА_9 Дані пояснення свідків різняться з поясненнями ревізорів-інспекторів, що були також допитані в якості свідків. Останні суду пояснили, що на момент перевірки в приміщенні складу знаходилась бухгалтер підприємства.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Доказами в розумінні статті 79 вказаного Кодексу є документи, листи, телефонограми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

На правомірність своїх доводів позивач, його представник та сама свідок ОСОБА_9 суду пояснили, що на момент початку проведення перевірки (15:47 год.) головний бухгалтер підприємства "Велс"ОСОБА_9 знаходилась поза межами складського приміщення підприємства. Зокрема, після 15.00 год. нею була забрана з каси ПМП "Велс" виручка від продажу товарів (близько 1800,00 грн.) по закінченню робочого дня по розрахункам, яку ОСОБА_9 завезла в Тульчинське відділення "Райффайзен банк "Аваль". Готівка в касі залишилась в сумі близько 920,00 грн.

В підтвердження відсутності ОСОБА_9 на момент початку проведення перевірки позивача суду надана квитанція №0А2041627 від 15.02.2010 року, згідно якої о 15:47 год. через банк була проведена операція з переміщення коштів на рахунок ПМП "Велс". З приводу того, ким були надані кошти в банк для їх перерахування, свідок ОСОБА_11, старший касир Тульчинського відділення "Райффайзен банк "Аваль", яка безпосередньо приймала дані кошти, в судовому засіданні вказала, що виручку від продажу товарів ПМП "Велс" здавала головний бухгалтер цього підприємства ОСОБА_9, яка постійно кожного робочого дня з 15:00 до 16:00 год. вчиняє такі дії від імені директора підприємства. В спростування заперечень представників відповідачів щодо відсутності будь-яких відміток в квитанції щодо здачі виручки саме ОСОБА_9, суду пояснила, що оскільки в банку міститься лише зразок підпису директора ПМП "Велс", в бухгалтерських документах зазначається саме ця особа, навіть якщо виручку здає уповноважена директором інша особа в даному випадку ОСОБА_9

В розумінні ч.1. ст.70 КАС України належними є докази, які містять предмет доказування. Враховуючи зазначене, а також виходячи із загального розуміння доказів згідно ст.79 КАС України, суд приходить до висновку щодо відсутності з боку представників відповідачів належних доказів в підтвердження своєї позиції з даного питання.

Неоднозначними є покази свідків і стосовно того, хто видавав накладну на відвантаження товару та вибив фіскальний чек. Свідок ОСОБА_8 суду надала пояснення, що ці дії були вчинені ОСОБА_12, що не заперечувалось і самою ОСОБА_12 З пояснень свідка ОСОБА_15. вбачається, що фіскальний чек та накладна були видані ОСОБА_8, а свідок ОСОБА_6 зазначив, що їх видала головний бухгалтер.

Немає єдиної думки свідків і щодо того, чи отримувались продавцем кошти за проданий товар. Податкові ревізори-інспектори вказали, що оплатили вартість товару, надавши власні кошти. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_12 заперечили факт отримання коштів за товар, при цьому зазначили, що ОСОБА_12 було вибито фіскальний чек з продажу пива і видано накладну на відвантаження без отримання готівки з умовою отримання покупцями товару після повернення головного бухгалтера підприємства ОСОБА_9 та оплати ними вартості товару даній особі. Накладна на відвантаження товару даними особами не підписувалась.

Після здійснення розрахункової операції з продажу товару через касовий апарат ПМП "Велс"представники ДПА України у Вінницькій області представились присутнім, предявили посвідчення та запропонували відкрити касу і перерахувати гроші.

З пояснень податкових ревізорів-інспекторів зясовано, що перерахунок грошей в касі здійснювався за місцем проведення розрахунку, тобто в касі ПМП "Велс". Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_8 заперечили зазначене та надали суду пояснення, що ними здійснювалось перерахування готівки в касі ПП ОСОБА_1

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

В силу цієї ж норми розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно акту перевірки сума готівкових коштів, що знаходилась в перевіряємій касі, становила 6713,00 грн. Сума коштів зазначена в денному звіті (Х-звіті), знятого з касового апарату ПМП "Велс", становила 1181,14 грн. Таким чином, податковими інспекторами встановлена невідповідність сум готівкових коштів в розмірі 5531,86 грн.

Однак при зясуванні обставин справи судом досліджено контрольну стрічку (документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів), Х-звіт (денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті), Z-звіт (денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора), роздруковані з касового апарату ПМП"Велс", а також книгу обліку розрахункових операцій ПМП "Велс"та встановлено, що на підприємстві "Велс"обіг готівки протягом 15.02.2010 року не міг становити 6713,00 грн.

Водночас позивачем надано суду пояснення, що він, здійснюючи в цьому ж складському приміщенні свою господарську діяльність як ПП ОСОБА_1 та перебуваючи при цьому на спрощеній системі оподаткування, не зобовязаний відповідно до чинного законодавства використовувати в своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, однак готівкові кошти ПП ОСОБА_1 зберігаються в касовому апараті і на момент перевірки їхня кількість могла становити близько 6000,00 грн., оскільки підприємцем планувалась 18.02.2010 року виплата заробітної плати працівникам. В підтвердження зазначеного суду надана відомість про виплату грошей №2 за січень 2010 року, згідно якої працівникам СПД-ФО ОСОБА_1 виплачено заробітну плату на загальну суму коштів 3112,20 грн.

Представниками відповідачів доказів в спростування зазначеного чи додаткових доказів на підтвердження своїх пояснень суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачами правомірності вчинення працівниками ДПА України у Вінницькій області дій щодо встановлення невідповідності сум готівкових коштів.

В судовому засіданні також встановлено, що по поверненню головного бухгалтера ОСОБА_9 на ПМП "Велс"представниками податкової служби їй було вручено направлення на проведення перевірки під розписку про його отримання. З приводу вказаного ОСОБА_9 суду пояснила, що залишила свій підпис в розписці про отримання направлення тому, що не знала, що перевірка вже закінчилась на момент її повернення.

Податкові ревізори-інспектори вручили ОСОБА_9 акт перевірки. Остання з актом ознайомилась, про що свідчить її підпис в ньому.

Однак, з акту перевірки вбачається, що від субєкту господарювання свій підпис в акті поставила ОСОБА_8, а не ОСОБА_9 посадова особа підприємства. Стосовно цього свідки ОСОБА_15. та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_8 підписала акт перевірки як особа, уповноважена здійснювати розрахункові операції на ПМП "Велс", однак судом констатується факт ненадання представниками ДПА України у Вінницькій області жодних доказів в підтвердження проведення розрахункових операцій з продажу товарів через касовий апарат ПМП "Велс" саме ОСОБА_8

В свою чергу позивачем та його представником суду надана трудова угода ОСОБА_8 (дівоче прізвище - Яремчук) з СПД-ФО ОСОБА_13 від 19.06.2006 року, яка підтверджує трудові відносини даної особи з іншим субєктом господарювання, а також наказ №5 від 20.07.2007 року, згідно якого ОСОБА_8 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 21.07.2007 року по 26.03.2010 року. Дані докази свідчать про відсутність жодних повноважень в даної особи на проведення розрахункових операцій через касовий апарат ПМП "Велс".

Таким чином, виходячи за навченого вище, суд приходить до висновку щодо хибності висновків працівників ДПА України у Вінницькій області щодо визначення ОСОБА_8 особою, уповноваженої на проведення розрахункових операцій на ПМП "Велс".

Відповідно до п.7 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України №534 від 12.08.2008 року (далі Методичні рекомендації), акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки (у разі їх складання) повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника суб'єкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 не являється особою, уповноваженою на проведення розрахункових операцій на ПМП "Велс", то працівниками ДПА України у Вінницькій області допущено грубе порушення складання акту проведення перевірки.

Окрім того, варто також відзначити, що в силу ч.3 Методичних рекомендацій на підставі наданих документів в акті перевірки зазначаються прізвища, імена та по батькові, посади, місця проживання осіб, у присутності яких проводиться перевірка. Вказані записи здійснюються з посиланням на документи, що їх підтверджують. За згодою таких осіб до акта перевірки можуть додаватись копії цих документів.

Отже, з наведеного слідує обовязок посадових осіб ДПС при здійсненні ними перевірки встановлювати дані осіб, у присутності яких проводиться дана перевірка.

Однак з пояснень свідка ОСОБА_8, яка в акті перевірки зазначена особою, в присутності якої проводилась перевірка, суду стало відомо, що її анкетні дані перевіряючими не були встановлені та записані в акті перевірки зі слів самої ОСОБА_8 Жодних документів, підтверджуючих її особу, нею надані не були працівникам ДПА України у Вінницькій області. Свою посаду "Касир-стажер" вказала на вимогу працівників податкової служби, які їй пояснили, що вона виступає тільки в якості свідка перевірки. Насправді ж ОСОБА_8 не займає даної посади та не має жодного відношення до підприємства, що підлягало перевірці. На момент перевірки розрахункову операцію з продажу товарів не здійснювала на касовому апараті ПМП "Велс".

Отже, представниками ДПА України у Вінницькій області не дотримано положень Методичних рекомендацій щодо оформлення акту перевірки.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок, що позивачем та його представником в судовому засіданні доведено порушення державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Поплавським В.Л. та Пульніковим В.В. порядку проведення перевірки з питань дотримання ПМП "Велс" касової дисципліни.

По-перше, працівниками ДПА України у Вінницькій області розпочато перевірку з порушенням вимог ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - не надано до початку проведення перевірки посадовим особам підприємства під розписку направлення на проведення перевірки.

По-друге, перевірка проводилась без присутності жодного працівника ПМП "Велс" : в судовому засіданні встановлено, що у перевірці приймали участь працівники ПП ОСОБА_13 - ОСОБА_8, яка взагалі перебувала на момент перевірки в декретній відпустці, та ОСОБА_12 При цьому при з"ясуванні обставин по справі з пояснень свідків судом встановлено, що саме ОСОБА_12 було видано накладну на відвантаження товару та вибито фіскальний чек з касового апарату ПМП "Велс", однак її прізвище взагалі не фігурує в акті перевірки. А ОСОБА_8 вказана в акті касиром-стажером ПМП "Велс", хоча не перебуває на даній посаді. Слід зазначити й про те, що внаслідок недбалого відношення працівниками ДПА України у Вінницькій області до свого обов"язку відповідно до чинного законодавства встановлювати дані осіб при здійсненні перевірки останніми надано право підпису акту ОСОБА_8, яка не є посадовою особою ПМП "Велс" та особою, яка уповноважена ПМП "Велс" на здійснення розрахункових операцій, чим порушено порядок складання акту.

По-третє, перевіряючими вручено направлення на проведення перевірки посадовій особі підприємства - головному бухгалтеру ПМП "Велс" ОСОБА_9 - по закінченню перевірки, саме в той час, коли, як встановив суд з наданих йому пояснень та доказів, ОСОБА_9 повернулась на підприємство, а отже не могла фізично бути присутньою на початку перевірки (о 15:47 год.). Таким чином, направлення про проведення перевірки вручено даній особі по закінченню перевірки неправомірно та безпідставно.

По-четверте, в судовому засіданні представником ДПА України у Вінницькій області, а також викликаними в якості свідків податковими ревізорами-інспекторами не доведено факт оплати ними при покупці товару її вартості. Виходячи з законодавчого закріплення поняття розрахункової операції, дана операція полягає в отриманні продавцем від покупця готівкових коштів за місцем проведення розрахунків, проте суду не надано жодних доказів на підтвердження проведення розрахункової операції в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що в свою чергу означає недоведеність представником ДПА України у Вінницькій області факту порушення позивачем вимог даного Закону з питань дотримання касової дисципліни.

Окрім того, судом на підставі отриманих пояснень сторін та свідків взагалі ставиться під сумнів проведення податковими інспекторами перевірки каси ПМП "Велс". Належних доказів на підтвердження перевірки саме каси ПМП "Велс" представниками відповідачів суду не надані.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що представники ДПА України - державними податковими ревізорами-інспекторами Пульніковим В.В. та Поплавським В.Л. при проведенні перевірки діяли не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Таким чином складений за результатами проведеної перевірки акт про виявлені під час її здійснення порушення, за умови невиконання посадовими особами органу державної податкової служби вимог законодавства стосовно надання платнику податків відповідних документів про право проведення перевірки та порушення порядку складання такого акту, що доведено в судовому засіданні, в даному випадку не може бути підставою для прийняття відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому варто відзначити, що представниками відповідача при доказуванні обставин по справі та правомірності проведення перевірки та винесення рішень не наведено переконливої законодавчо обгрунтованої аргументації в спростування позиції позивача по справі. Натомість, позивачем та його представником надано суду достатньо доказів, в тому числі і документально підтверджених (нормативно закріплених), в обгрунтування неправомірності дій працівників ДПА України у Вінницькій області при проведенні перевірки, а відтак і нечинності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Тульчинському районі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи, що однією з вимог позивача є покладення стягнення судових витрат на відповідачів, судом досліджено та встановлено, що частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено стягнення судових витрат не з відповідачів по справі, а з Державного бюджету України.

Зважаючи на вимогу позивача про винесення окремої ухвали відносно державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Вінницькій області за надання неправдивих пояснень в судовому засіданні стосовно порядку та підстав проведення ними перевірки ПМП "Велс" в порядку 97 КПК України для притягнення їх до відповідальності, судом зазначається наступне.

Відповідно до ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Згідно ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню та не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків в судовому засіданні, суд прийшов до висновку щодо неоднозначності наданих суду пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_15., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Враховуючи зазначене, судом ухвалено рішення щодо відмови у винесенні окремої ухвали з направленням на адресу прокуратури Вінницької області листа з констатацією факту надання суду різних пояснень свідків, які відповідно до ч.8 ст.65 КАС України були попередженні суддею про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, встановлену ст.ст.384,385 КК України, для розгляду в порядку чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 цієї статті Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування рішення, зобовязання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладену позицію суду стосовно стягнення судових витрат суд, керуючись ч. 1 статті 94 КАС України присуджує всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора-інспектора ІІІ рангу ДПА України у Вінницькій області Пульнікова Владислава Володимировича, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА України у Вінницькій області радника податкової служби ІІІ рангу Поплавського Віталія Леонідовича при проведенні перевірки за дотриманням суб"єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010 року №0000342308 ДПІ у Тульчинському районі за встановлене порушення ст.3 п.13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПМП "Велс" витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 17.05.10

СуддяГонтарук Віктор Миколайович

11.05.2010