№ 9605921, 15.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2010 р. № 2а-8366/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

при секретарі Новосад В.М.

з участю представників:

від позивача Яремко В.П.,

від відповідача Мокрій Р.З.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сокальському районі Львівської області до Державного відкритого акціонерного товариства (надалі ДВАТ) «Шахта «Надія»про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

ДПІ у Сокальському районі Львівської області звернулася в суд з позовом до ДВАТ «Шахта «Надія»про стягнення податкового боргу в сумі 2051119 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимог законодавства щодо сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Вважає, що сума боргу в сумі 400000 грн. 00 коп. сплачена. Також, відповідач вважає, що борг не може бути погашено за відсутності фінансування.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДВАТ «Шахта «Надія»зареєстроване Сокальською районною державною адміністрацією 16.03.20016 року, підтвердженням чого є Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи.

Податковий борг товариства, як зазначено в позовній заяві, становить 2051119 грн. 00 коп.

Даний податковий борг виник із заборгованості:

-по сплаті податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2051119 грн. 00 коп., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 2051119 грн. 00 коп. (рядок 20).

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.5.1. ст.5 згаданого Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

ДПІ у Сокальському районі Львівської області на адресу відповідача направила першу податкову вимогу за №1/7 від 23.10.2001 року на суму 2613 грн. 20 коп., яка була отримана уповноваженою особою відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/6 від 26.11.2008 року на суму 2569831 грн. 22 коп., яка також була отримана уповноваженою особою відповідача.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обовязків платників податків є обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд не може залишити поза увагою і той факт, що в матеріалах справи наявне платіжне доручення за №998 від 29.05.2009 року, яке, з врахуванням положень ч.2 ст.19 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року за №679-ХІV, з наступними змінами та доповненнями, пунктів 1.7, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, вказує на те, що відповідачем суму боргу в розмірі 400000 грн. 00 коп. за квітень 2009 року сплачено згідно призначення платежу.

При цьому судом не беруться до уваги посилання представника позивача на відсутність коштів для погашення іншої частини боргу, оскільки це не є достатньою правовою підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення 1651119 грн. 00 коп. В іншій частині в задоволенні позову належить відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного відкритого акціонерго товариства «Шахта «Надія»(код ЄДРПОУ 00178175), що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, с.Сілець, в користь Державного бюджету 1651119 грн. 00 коп. податкового боргу.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 лютого 2010 року.

Суддя Мартинюк В.Я.