Решение № 9575263, 22.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                           Справа№ 23/51

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпці О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) „Віардо”, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) „Кондитерська Фабрика „Львівські солодощі”, м.Пустомити

про стягнення 17663,31грн.

За участю представників:

від позивача - Кіт Ю.В. - представник (без належно оформлених повноважень),

від відповідача – не з”явився.

Суть спору:           ТзОВ „Віардо”, м.Львів звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ „Кондитерська Фабрика „Львівські солодощі”, м.Пустомити

17663,31грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193, ГК України.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів суду не подав, явки свого представника у засідання суду не забезпечив.

          Справу розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 547, 625 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов”язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.

Між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу № 23/04-П від 23 квітня 2009 р. Відповідно до умов цього договору (п.1.2.) позивач зобов”язувався передати у власність відповідачу товар у кількості, асортименті і по ціні, що узгоджуються сторонами, та вказуються в накладній або рахунку. Згідно п.3.2. відповідач повинен зробити 100% оплату за одержаний товар на протязі 14 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідач отримав від позивача по накладних № В-04/24-02 від 24.04.09р. товар на суму 2593,55грн, № В-04/28-07 від 28.04.09р. товар на суму 2956,37грн., № В-04/30-01 від 30.04.09р. товар на суму 3028,52грн., № В-05/08-04 від 08.05.09р. товар на суму 4952,56грн., № В-05/15-01 від 15.05.09р. на суму 2223,30грн., № В-06/05-03 від 05.06.09р. товар на суму 1476,17грн., № В-06/12-04 від 12.06.09р. товар на суму 2287,12грн., № В-06/26-01 від 26.06.09р. товар на суму 2921,15грн. Загалом відповідачем отримано товар на загальну суму 22438,74грн.

Вказану продукцію ТзОВ „Кондитерська Фабрика „Львівські солодощі” оплатило частково, в сумі 5993,55грн. У матеріалах справи відсутні та ТзОВ „Кондитерська Фабрика „Львівські солодощі” на вимогу ухвали суду не подано доказів, які б спростовували наявність 16445,19грн. заборгованості або свідчили про добровільне погашення боргу. Відтак позовні вимоги в частині стягнення 16445,19грн. основного боргу підлягають задоволенню. Решта позовних вимог необґрунтовані, оскільки видаткова накладна № В-06/24-02 від 24.06.2009р. на суму 1218,12грн. не містить підпису відповідальної особи відповідача, яка прийняла товар. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

За наведених обставин, судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 547, 611, 625 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська Фабрика „Львівські солодощі” (Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул.Глинська,56, ЄДРПОУ 32060170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віардо” ( м.Львів, вул.Заводська, 13/4, ЄДРПОУ 30275880) 16445,19грн. боргу, 164,45грн. державного мита та 219,72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя