Постановление суда № 92804378, 15.10.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/6960/13-ц

Провадження № 2-с/589/27/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Прачук О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Судовим наказом, виданим Шосткинським міськрайонним судом Сумської області від 25 листопада 2013 року, з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» стягнуто заборгованість за послуги у сумі 6073 грн 74 коп. та судові витрати.

Не погоджуючись з зазначеним судовим наказом, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування наказу, посилаючись на те, що вимоги стягувача є необґрунтованими, оскільки в квартирі АДРЕСА_1 в спірний період вона не проживала та не користувалась послугами, так як з 2007 року по 2011 рік вона разом зі своїм сином проживала в квартирі матері чоловіка, за адресою: АДРЕСА_2 . Після розлучення, починаючи з 05.02.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 разом з сином проживала за адресою: АДРЕСА_3 , а з 2015 року по теперішній час проживає по АДРЕСА_4 . Тобто, починаючи з 2007 року по теперішній час заявниця за місцем реєстрації не проживає. Тому вважає, що між боржником та стягувачем вбачається спір щодо наявності у неї заборгованості. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що судовий наказ від 25.11.2013 року вона не отримувала, оскільки за зазначеною адресою не проживає. Дізналась про видачу судового наказу від державного виконавця. Вказаний наказ отримала лише в суді 17 вересня 2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Копію судового наказу від 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 отримала в суді 17 вересня 2020 року (а.с.24) Як вбачається з Актів, складених та підписаних сусідами, ОСОБА_1 та її син з 2007 року по 2011 рік проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , а з 05.02.2011 року по 27.08.2015 року ОСОБА_1 разом з сином проживала за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.35,36). Відповідно до Акту від 03.09.2020 року, складеному директором ПП «Івушка» та підписаному сусідами, ОСОБА_1 разом з сином з 28.08.2015 року по теперішній час проживає по АДРЕСА_4 (а.с.37,38).

Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Боржник звернувся із заявою про скасування судового наказу у встановлений законом строк, а тому підстави для повернення заяви відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку наявність підстав про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Судовий наказ № 589/6960/13, виданий 25.11.2013 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованості за спожиту теплову енергію - скасувати.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в спрощеному позовному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук