№ 9275107, 09.04.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2368/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

при секретарі судового засідання Мезнер О.Е.,

за участю законного представника Вайнбранд В.Л.

відповідача Ярової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення єдиного податку, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до суду в інтересах Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь держави заборгованість по єдиному податку в сумі 990грн. на р/р 34212379700009 УДК у м. Одеса ГУДК в Одеській області, код 23862106, банк отримувача: ГУДК в Одеській області, МФО 828011 та судові витрати покласти на відповідача.

Представник прокуратури у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві та пояснив, що відповідач 13.06.2006р. подав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, обрала вид діяльності 51.66.0 оптова торгівля сільськогосподарською технікою та 51.70.0 інші види оптової торгівлі, після чого отримала свідоцтво, згідно якого повинна сплачувати по 200грн. щомісяця, тобто відповідач повинен сплачувати щомісячно по 200грн., однак ФОП ОСОБА_1 не сплачено єдиний податок у результаті чого існує заборгованість і сумі 990грн., яка станом на сьогоднішній день не сплачена. Крім того до відповідача виставлялись податкові вимоги, які були розміщенні на дошці оголошень ДПІ у Суворовському районі, оскільки були повернуті поштою з відміткою, що за вказаною адресою адресат не проживає.

Представник Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси у судове засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити в його задоволенні, оскільки вона немає ніякого відношення до даної справи, оскільки вона не реєструвалась фізичною особою-підприємцем, а копію загубленого паспорту зробила не відома їй особа.

Вислухавши пояснення представника прокуратури, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.06.2006 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.4) та витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.105-106), та як платник податків знаходиться на обліку у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з 09.06.2006р. за №2048 (а.с.5).

13.06.2006 року відповідач звернулась до позивача з заявою про перехід на спрощену систему оподаткування з червня 2006 року (а.с.8), яка була задоволена та вона отримала свідоцтво платника єдиного податку (а.с.9), проте з липня 2006 року ставку єдиного податку не сплачувала.

Відповідач в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування для визначення розміру податку зазначила, що буде займатися наступним видом діяльності: оптова торгівля сільськогосподарською технікою і інші види оптової діяльності (а.с.8).

ФОП ОСОБА_1 сплатила протягом 2006 року єдиний податок на суму 200грн.(а.с.9) замість 1400грн. з розрахунку 200грн.х7міс., так як перейшла на спрощену систему оподаткування у червні 2006 року.

Крім того, як встановлено судом та не заперечується представником прокуратури у відповідача рахувалась переплата у сумі 410грн., що підтверджується обліковою карткою платника (а.с.19).

Таким чином заборгованість відповідача по єдиному податку становить 990грн. (1400грн., які нараховані по єдиному податку-410грн. переплата=990грн).

В звязку з несплатою відповідачем суми єдиного податку позивачем 02 березня 2007р. було виставлено на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/61 по сплаті податкового боргу за погодженими податковими зобовязаннями на суму 990грн.(а.с.10), яка була спрямована на адресу відповідача, однак повернута з поштовою відміткою «Ярова по зазначеній адресі не проживає»(а.с.11), у звязку з чим зазначена вимога була розміщена на дошці оголошень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси (а.с.12).

08.06.2007 року позивачем була виставлена на відповідача друга податкова вимога №2/303 на суму 990грн., яка в наступному була спрямована відповідачу, однак повернута з поштовою відміткою «Ярова по зазначеній адресі не проживає»(а.с.14), у звязку з чим зазначена вимога також була розміщена на дошці оголошень ДПІ у Суворовському районі м. Одеси (а.с.15).

До цього часу друга податкова вимога відповідачем не оскаржувалась та не скасовувалась, у звязку з чим вважається узгодженою відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ч.6 ст.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п.5.4.1 ст.5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином суд погоджується з розрахунком позивача суми, щодо заборгованості відповідача з єдиного податку, який підтверджується обліковою карткою платника податків станом на 31.12.2006р. (а.с.19-21).

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо того, що вона не є фізичною особою-підприємцем, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Сторонами не заперечується, що ідентифікаційний номер зазначений у свідоцтві про державну реєстрацію належить Яровій В.Ю., та вона була раніше зареєстрована за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського 15, кв. 51, а тому суд відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними.

Як вже було встановлено судом, станом на 17.09.2009р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості, щодо відповідача, а саме що ОСОБА_1 зареєстрована 07.06.2006р., як фізична особа-підприємець (105-106) та інших відомостей в ньому не міститься.

Крім іншого судом під час розгляду справи розяснювалось відповідачу, що, якщо вона не згодна з державною реєстрацією її, як фізичної особи-підприємця вона має право звернутися до суду, щодо скасування її реєстрації, як фізичної особи-підприємця. Однак ОСОБА_1 з відповідним позовом до суду не зверталась і вона досі зареєстрована фізичною особою-підприємцем та знаходиться на обліку, як платник податків, що нею не спростовано.

Тому суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та не доведеними під час судового розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач у судовому засіданні довів суду ті обставини на які посилався, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч.6 ст.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000р., керуючись ст. ст. 7-9, 158,160, 163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку в розмірі 990грн. в доход держави на розрахунковий рахунок №34212379700009, одержувач УДК у м. Одесі ГУДКУ в Одеській області код 23862106 банк одержувача ГУДК в Одеській області МФО 828011.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 09 квітня 2010 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку в розмірі 990грн. в доход держави на розрахунковий рахунок №34212379700009, одержувач УДК у м. Одесі ГУДКУ в Одеській області код 23862106 банк одержувача ГУДК в Одеській області МФО 828011.

09 квітня 2010 року