Постановление суда № 90665266, 27.07.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13085/14-ц

Провадження № 4-с/761/186/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., вивчивши матеріали скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання рішення суду за заявою ОСОБА_1 до директору Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з скаргою на дії та бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170, в якій просить суд визнати протиправними дії директора щодо відмови у надання відповіді на запит заявника та щодо видачі та направленні до органів ДВС доручення від 10.06.2020 року із зобов`язанням надати вказане доручення заявнику та його відкликання з органів ДВС.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надати до суду уточнену скаргу, яка містить прохальну частину із зазначенням способу (способів) захисту прав або інтересів, який не суперечить нормам процесуального законодавства, що регулює саме спірні правовідносини і який скаржник просить суд визначити у рішенні, оскільки директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельов М . Є. не є державним виконавцем та іншою посадовою особою ДВС у відповідному виконавчому провадженні №45340170, де стягувачем є заявник ОСОБА_4 . Зазначений директор жодних виконавчих дій (бездіяльності) у цьому виконавчому провадженні не вчиняв, а тому не міг порушити прав та інтересів скаржника.

Крім того, заявнику роз`яснювалась можливість у порядку цивільного судочинства подання позову з метою захисту саме порушеного права, який має відповідати відповідним вимогам процесуального закону.

21.07.2020 р. до суду надійшла заява Бяліка Дана про усунення недоліків, в якій він підтримав прохальну частину скарги, поданої до суду 09.07.2020 р.

Відтак, недоліки за ухвалою суду від 13.07.2020 року усунуті заявником не були, заявник не надав суду уточнену скаргу з прохальною частиною у відповідності до вимог ст.447 ЦПК України.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

Як вказано у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК (у редакції до 15.12.2017 року).

Суд вважає за можливе застосувати положення статей 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 10, 185, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання рішення суду за заявою ОСОБА_1 до директору Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кисельова Максима Євгенійовича у виконавчому провадженні №45340170, - вважати неподаною і повернути скаржнику.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.

Повний текст ухвали виготовлено 27.07.2020 року