Решение № 90656816, 28.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10148/20

н/п 2-а/953/380/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Колесник С.А.

за участю секретаря Кудіновій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Басула Богдана Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Холод Ігоря Івановича (61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А), Управління патрульної поліції Національної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Басула Б.І. звернувся до суду з позовом до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Холод І.І., Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції, про скасування постанови серії ДП18 № 525649 від 12.06.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення, зі стягненням з відповідачів судових витрат.

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 12.06.2020 року старший інспектор ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Холод І.І. відносно ОСОБА_1 виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №525649 від 12.06.2020 року, тим самим притягнувши його до адміністративної відповідальності та застосувавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до змісту вищезгаданої постанови 12.06.2020 року о 14-30 год. в м. Харкові пр-т Гр. Сталінграду, 21-А ОСОБА_1 проводив роботи з демонтажу опори освітлення з частковим перекриттям дорожнього руху, роботи проводились без погодження з уповноважених підрозділом Національної поліції, чим були порушені п.52-3 ЗУ «Про дорожній рух», п 1.5 ПДР України.

Представник позивача вважає рішення суб`єкта владних повноважень не законним та таким, яке підлягає скасуванню.

Зазначив, що ОСОБА_1 не є фізичною особою підприємцем, не є керівником юридичної особи, які проводять ремонтні роботи, або її відповідальною особою за проведення ремонтних робіт. Вказані пояснення були надані інспектору ВБДР Управління патрульної поліції в Харківській області старшому лейтенанту поліції Холоду І.І., проте вони були залишені ним без уваги. Окрім цього, ОСОБА_1 прохав інспектора Холода І.І. про відкладення розгляду справи для можливості належним чином підготуватися до розгляду справи та скористатися професійною правничою допомогою, прохання позивача були проігноровані, чим були порушені права позивача.

На його думку, інспектор порушив вимоги ст. 251 КУпАП, оскільки докази на підтвердження факту відсутності адміністративного проступку до уваги інспектором взяті не були. Крім того оформлення постанови здійснювалось з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, де зазначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, серед іншого, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. В постанові інспектора патрульної поліції цього не зазначено.

Ухвалою суду від 26.06.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, однак представник позивача – адвокат Басула С.М. 28.07.2020 подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Суд на підставі ч.5 ст.205 КАС України вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи і в матеріалах справи наявні достатні матеріали для розгляду справи.

Відповідач не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив.

28.07.2020 на електронну адресу суду надійшов відзив від інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Холода І.І., у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 проводив демонтаж опори освітлення з частковим перекриттям дорожнього руху, а саме обмеженням руху пішоходів по тротуару, що провокувало їх виходити на проїзну частину. Також зазначив, що виконувані роботи проводились без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, що є порушенням пункту 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 № 1306 та статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух».

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 525649, винесена відповідно до норм чинного законодавства. Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 , посилаючись на рішення Верховного Суду у рішенні від 15.03.2018, справа №554/5558/16-а, а саме на те, що «скаржником неправильно розуміються поняття «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення» з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015, № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», зазначив, що оскільки словосполучення «за місцем його вчинення» застосоване у положенні ч.1 ст.276 КУпАП, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Тоді як поняття «на місці вчинення правопорушення», визначене у статті 258 КУпАП, тлумачиться Судом не на користь позивача».

Також, при розгляді адміністративної справи за аналогічними посиланнями, Вищий адміністративний суд України (справа К/800/36352/16 від 28.12.2016) в своїй ухвалі зробив наступний висновок, який полягає в тому, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, розгляд якого відповідно до статті 222 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції, то поліцейським правомірно на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 6 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, будівництво споруд, прокладання інженерних комунікацій та виконання інших робіт у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг здійснюється в порядку, що визначають відповідно Укравтодор, Держбуд і Держжитлокомунгосп за погодженням з Національною поліцією.

Водночас, згідно з пунктом 7.2.1 Правил благоустрою території міста Харкова, що введені в дію Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про встановлення Правил благоустрою території міста Харкова» від 16.11.2011 № 504/11, суб`єкти господарювання усіх форм власності та фізичні особи здійснюють порушення об`єктів благоустрою, пов`язані з виконанням земляних та/або ремонтних робіт, на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою (далі - Дозвіл), що видається Департаментом контролю Харківської міської ради. Виконання робіт без Дозволу або по закінченню строку його дії забороняється і вважається самовільним (пункт 7.2.5). Дозвіл повинен знаходитися на місці проведення робіт у відповідальної особи (пункт 7.2.26.2). Схема організації дорожнього руху на період виконання робіт, погоджена з відділом безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, є невід`ємною частиною Дозволу.

Позивач 12.06.2020 здійснював роботи за відсутністю непередбаченого чинним законодавством погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції та без належного обладнання ділянки провадження робіт відповідними технічними засобами організації дорожнього руху внаслідок чого було поставлено під загрозу безпечні та зручні умови для учасників дорожнього руху, на забезпечення яких вони мають право розраховувати відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», статті 32 Закону України «Про автомобільні дороги» та пункту 2.12г Правил дорожнього руху України.

Відповідач ОСОБА_2 наголошує на тому, що зі сторони позивача ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що спростовують факт скоєння ним адміністративного правопорушення. За змістом позовної заяви позивач не заперечує факт проведення робіт без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;опис обставин, установлених під час розгляду справи;зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;прийняте у справі рішення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом, 12.06.2020 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Холод Ігоря Івановича щодо ОСОБА_1 було винесено постанову серія ДП18 №525649 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, згідно якої 12.06.2020 року о 14.30 год. в м. Харків пр-кт Г. Сталінграду, буд. 21-А проводив роботи з демонтажу опори освітлення з частковим перекриттям дорожнього руху, роботи проводились без погодження з уповноважених підрозділом Національної поліції, чим були порушені п. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух», п 1.5 ПДР України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження того, що правопорушення позивача мало місце.

Суд зауважує, що відповідальність за ч. 2 ст. 140 КУпАП настає за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.

Таким чином, диспозиція ч. 2 ст. 140 КУпАП є бланкетною, оскільки не містить в собі переліку конкретних дій/бездій за вчинення/невчинення яких настає адміністративна відповідальність, а лише відсилає до змісту норм порядків погодження певних видів діяльності іншими актами законодавства, який оскаржуваною постановою визначений ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух».

В той же час, ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух» встановлює повноваження Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серед яких, зокрема:

погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;

погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху

Таким чином, з логічно-лінгвістичного аналізу даної норми вбачається, що ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух» лише наділяє Національну поліцію певними повноваженнями щодо погодження певних видів діяльності, однак не встановлює будь-яких конкретних порядків чи способів погодження здійснення такої діяльності, так само не встановлює будь-яких обов`язків для осіб, які здійснюють таку діяльність, порушення яких може бути складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КУпАП, з урахуванням бланкет ного характеру диспозиції ч. 2 ст. 140 КУпАП.

Суд враховує, що згідно змісту оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності за здійснення земляних робіт під час ремонту тепломережі без погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

В той же час, ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух» не наділяє Національну поліцію повноваженнями із видачі дозволів, або інший спосіб погодження, здійснення земляних робіт з ремонту теплотраси.

Так само, з письмового відзиву відповідача не вбачається будь-якого законодавчого обґрунтування необхідності або обов`язку позивача у отриманні, саме погодження органу Національної поліції для здійснення земляних робіт під час ремонту тепломережі.

Натомість, в письмовому відзиві відповідач зазначає про те, що позивач повинен був отримати в уповноваженому підрозділі Національної поліції ордеру для визначення умов обмеження чи закриття автомобільного руху в порядку ст. 26 ЗУ «Про дорожній рух», в тому числі під час проведення дорожніх робіт.

Дані твердження суд вважає, такими, що підтверджують незаконність оскаржуваної постанови, оскільки фактично зводяться до того, що позивач не порушував порядок проведення земляних робіт, а порушив порядок проведення робіт на автомобільних дорогах або вулицях у спосіб бездіяльності у формі неотримання ордеру на умови обмеження чи заборони дорожнього руху в порушення ст. 26 ЗУ «Про дорожній рух».

В той же час, сама оскаржувана постанова не містить будь-яких відомостей про встановлений уповноваженими посадовими особами Національної поліції факт обмеження чи заборони дорожнього руху на автомобільній дорозі внаслідок тих аварійних земляних робіт, за ведення яких відповідав позивач.

Окрім цього, зазначені повноваження органів Національної поліції щодо видачі ордерів на обмеження чи заборони дорожнього руху встановлені в ст. 26 ЗУ «Про дорожній рух» та відсутні в ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух», за порушення якої позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно змісту оскаржуваної постанови.

Стороною відповідача було подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на норми Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Правила дорожнього руху України, Закону України «Про національну поліцію», Національного стандарту України ДСТУ 8749:2017, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, зважаючи на те, що позивач здійснював роботи за відсутністю непередбаченого чинним законодавством погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції та без належного обладнання ділянки провадження робіт відповідними технічними засобами організації дорожнього руху внаслідок чого було поставлено під загрозу безпечні та зручні умови для учасників дорожнього руху, на забезпечення яких вони мають право розраховувати відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», статті 32 Закону України «Про автомобільні дороги» та пункту 2.12г Правил дорожнього руху України.

Інших доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 140 КУпАП за порушення вимог ст. 52-3 ЗУ «Про дорожній рух», суду не надано.

За таких підстав, оскільки відповідачем, на якого ч. 2 ст. 71 КАС покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних та допустимих доказів у підтвердження правомірності своїх дій, а отже не доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а позивач оспорює допущене порушення, суд вважає за доцільне постанову про адміністративне правопорушення скасувати.

Щодо задоволених позовних вимог в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то суд виходить з наступного.

Стаття 247 КУпАП визначає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, згідно з п.1 ч.1 даної норми Закону провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

Тому виходячи з вищевказаного, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що подія адміністративного правопорушення мала місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог у повному обсязі та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 77,78, 79, 241,246, 268, 269, 271, 286 КАС України ст.ст.9, 10, 22, 33, 268, 287 - 289 КУпАП, суд,

вирішив:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Басула Богдана Ігоровича (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Холод Ігоря Івановича (61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А), Управління патрульної поліції Національної поліції (ЄДРПОУ 40108646, 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП18 № 525649 від 12.06.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП.

На підставі п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.А. Колесник