Решение № 90451756, 16.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1226/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до прокуратури Херсонської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність прокуратури Херсонської області в частині порушення ст. 40 Конституції України, Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", п. 5 Розділу II, п.п. 1,7-11 Розділу V Інструкції № 357 "Про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України", п. 1 розділу III Інструкції № 343 "Про порядок проведення службових розслідувань";

- зобов`язати прокуратуру Херсонської області, уповноважених посадових осіб прокуратури Херсонської області, код ЄДРПОУ 04851120, розглянути подане ОСОБА_1 звернення від 17.03.2020 року, і надати обґрунтовану відповідь на це звернення.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.03.2020 нею подано до прокуратури Херсонської області звернення, в якому вона, у відповідності зі ст. 40 Конституції України, повідомила про неналежне виконання службових обов`язків посадовими особами Херсонської місцевої прокуратури, а також про умисне затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015230000000148 від 28.05.2015 за фактом підроблення невстановленими особами договору поруки, згідно якого її чоловік ОСОБА_2 є боржником. Також зазначає, що прокуратура Херсонської області у визначений законом термін не розглянула і не надала відповіді на її звернення від 17.03.2020, і, при цьому, протиправно дане звернення надіслала до органу, на який вона скаржилася (Херсонську місцеву прокуратуру). Це і стало підставою для звернення до адміністративного суду за захистом порушених, на думку позивача, її прав.

Ухвалою суду від 20.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

На адресу суду 10.06.2020 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що звернення позивачки фактично стосувалося кримінального провадження, де остання не була учасником або стороною в розумінні п.п 19, 25 ч. 1 ст. 3 КПК України. Відповідач зазначає, що прокуратурою області листом від 24.03.2020 за №04/2/2-839-10 ОСОБА_1 роз`яснено порядок звернення зі скаргами, зокрема, звернуто увагу, що скарга може бути подана заявником особисто або через уповноважену особу. Враховуючи, що у зверненні йшлося про порушення прав потерпілого у кримінальному провадженні, а не заявниці, то така скарга могла бути подана безпосередньо потерпілим в порядку, визначеному КПК України або особою, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (ст. 58 КПК України). Також, відповідач вказує, що доводи ОСОБА_1 про не розгляд її звернень не відповідають дійсності, оскільки як прокуратурою області, так і місцевої прокуратурою змістовно повідомлено заявницю щодо результату розгляду звернення. Так, звернення позивачки від 17.03.2020 надійшло до прокуратури області 20.03.2020, а 24.03.2020 воно було направлено за належністю до Херсонської місцевої прокуратури для розгляду по суті і прийняття рішення з одночасним роз`ясненням автору звернення норм КПК України. Надалі, першим заступником Херсонської місцевої прокуратури надано відповідь заявниці за №35-2159-20 від 01.04.2020. Щодо тверджень позивача стосовно порушення терміну вирішення звернення та безпідставного його направлення до прокуратури нижчого рівня, то, по-перше, по термінам позивач не наводить таких обгрунтувать, а, по-друге, питання проведення службового розслідування належить до компетенції керівника регіональної прокуратури. Так у зверненні від 17.03.2020 питання проведення службового розслідування заявником не порушувалось, і відповідно прокуратурою не розглядалось. Крім того, неналежне проведення досудового рослідування та здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні не є підставами для проведення службового рослідування.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відмовлено заступнику прокурора Херсонської області в задоволенні клопотання про розгляд справи в спрощеному порядку у судовому засіданні з викликом сторін.

Від позивачки 01.07.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій остання фактично наводить доводи, які вже були викладені нею у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" звернулася до прокуратури Херсонської області зі зверненням від 17.03.2020, в якому просила:

- вжити невідкладних заходів відносно керівника Херсонської місцевої прокуратури в зв`язку із умисними та системними порушеннями вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 9, ст. 36 КАК України, недбалим ставленням до своїх службових обов`язків, умисним ухиленням процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42015230000000148 від своїх процесуальних обов`язків, передбачених ст. 36 КПК України;

- надати інформацію: прізвище процесуального керівника у кримінальному провадженні № 42015230000000148;

- повідомити про результат розгляду звернення у строки, встановлені ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

Згідно листа від 24.03.2020 за №04/2/2-839-10 прокуратурою області надана відповідь, в якій повідомлено позивачку про надсилання звернення ОСОБА_1 від 17.03.2020 до Херсонської місцевої прокуратури. Одночасно у листі-відповідді ініціатору звернення (позивачці) роз`яснено, з наведенням відповідних норм Закону України "Про звернення громадян" та Кримінально-процесуального кодексу України, порядок подання скарг та перелічено, зокрема, категорії представників, які можуть бути уповноваженими на отримання необхідної позивачці інформації. Так, позивачці, окрім іншого, було повідомлено, що положеннями ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв, скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. Також, ОСОБА_1 доведено, ким саме здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015230000000148 та підстави оскарження дій і рішень процесуальних керівників.

Крім того, в матеріалах справи наявний і лист-відповідь Херсонської місцевої прокуратури від 01.04.2020, з якого вбачається, що місцева прокуратура повідомляла позивачку про те, що остання у кримінальному провадженні не є стороною кримінального провадження, а тому не взмозі отримувати в рамках нього відповідну інформацію та оскаржувати прийняті процесуальні рішення. Також, позивачці було окреслено, шляхом інформування, порядок оскарження під час досудового розслідування рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора.

Як зазначає позивач у позовній заяві, прокуратура Херсонської області не розглянула й не надала відповідді на її звернення і протиправно перенадіслала його до органу, на який вона і скаржилася.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян").

Частиною 2 ст. 3 названого Закону визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з частинами 1, 3 статті 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

За правилами ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Порядок розгляду звернень громадян, запитів і звернень народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, депутатів місцевих рад, строки їх розгляду, а також основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян у Генеральній прокуратурі України, у тому числі у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, регіональних, місцевих та військових прокуратурах визначений Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 20.12.2017 № 357 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2018 за №65/31517 (далі - Інструкція № 357).

За приписами п. 2 Розділу І Інструкції №357 цю Інструкцію розроблено, зокрема, відповідно до статті 40 Конституції України, Законів України "Про прокуратуру", "Про звернення громадян", інших нормативно-правових актів з питань звернень громадян.

Інструкція №357 визначає порядок розгляду звернень громадян, запитів і звернень народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, депутатів місцевих рад (далі - звернення і запити), строки їх розгляду, а також основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян у Генеральній прокуратурі України, у тому числі у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, регіональних, місцевих та військових прокуратурах (далі - органи прокуратури) (пункт 1 розділу І Інструкції №357).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції №357 усі звернення та запити, що надійшли до органів прокуратури, підлягають попередньому розгляду. Попередній розгляд передбачає ознайомлення зі змістом звернень та запитів, перевірку правильності оформлення та належності порушених у них питань до компетенції прокуратури.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції №357 за результатами попереднього розгляду щодо кожного звернення і запиту, визначеними у пункті 9 цього розділу, особами у межах повноважень приймається одне з таких рішень: передання для розгляду керівнику органу прокуратури або його заступнику відповідно до розподілу обов`язків; передання для розгляду відповідному структурному підрозділу Генеральної прокуратури України або регіональної чи місцевої прокуратури, прокурору органу прокуратури; направлення за територіальністю та/або належністю; повернення заявнику з наданням відповідних роз`яснень; залишення без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян".

Звернення, визначені в абзаці першому пункту 11 та абзаці першому пункту 12 цього розділу, які є первинними і в яких не оскаржуються дії чи рішення працівників Генеральної прокуратури України, керівника регіональної прокуратури (за винятком запитів народних депутатів України та звернень, за якими встановлено контроль Генеральним прокурором або його заступниками, вищими державними органами), а також звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень прокуратури, передаються для організації розгляду заступнику Генерального прокурора, який відповідно до розподілу обов`язків відповідає за стан організації роботи підрозділу з організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів (пункт 13 розділу ІІІ Інструкції №357).

Відповідно до пункту 7 розділу V Інструкції №357 за результатами розгляду звернень приймається одне з таких рішень: задоволено - наведені у зверненні доводи визнано обґрунтованими і за результатами вжито заходів до поновлення прав і законних інтересів заявника (прийнято відповідне процесуальне рішення за результатами вирішення скарги на дії, рішення слідчого або прокурора; пред`явлено позов; здійснено вступ у справу, порушену за позовами інших осіб; внесено апеляційну, касаційну скарги або заяву про перегляд судового рішення; надано письмову вказівку відповідно до статті 26 Закону України "Про прокуратуру"); відмовлено у задоволенні (відхилено) - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнано необґрунтованими; роз`яснено - надано роз`яснення щодо компетенції органів прокуратури, вимог законодавства.

Згідно з пунктом 8 розділу V Інструкції №357 звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені у ньому питання, заявнику надано відповідь.

Відповідно до пункту 9 розділу V Інструкції №357 відповідь за результатами вирішення звернення надається тим органом прокуратури, якому його надіслано і до компетенції якого належить вирішення порушених у ньому питань.

Після закінчення перевірки наведених у зверненні питань заявнику за бажанням у приміщенні прокуратури надається можливість ознайомитися з матеріалами перевірки за його зверненням до органів прокуратури, якщо це не суперечить законодавству України та законним інтересам інших осіб (п. 19 розділу V Інструкції №357 ).

Судом встановлено, що прокуратура Херсонської області повідомила ОСОБА_1 про надсилання її звернення до Херсонської місцевої прокуратури. Одночасно у листі-відповідді ініціатору звернення (позивачці) роз`яснено, з наведенням відповідних норм Закону України "Про звернення громадян" та Кримінально-процесуального кодексу України, порядок подання скарг та перелічено, зокрема, категорії представників, які можуть бути уповноваженими на отримання необхідної позивачці інформації. Так, позивачці, окрім іншого, було повідомлено, що положеннями ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що дія цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв, скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. Також, ОСОБА_1 доведено до відома, ким саме здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015230000000148 та підстави оскарження дій і рішень процесуальних керівників. Вказаний лист направлено як ОСОБА_1 , так і керівнику Херсонської місцевої прокуратури.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Пунктом 21 розділу ІІІ інструкції №357 передбачено, що звернення громадян, за результатами розгляду яких не приймалися рішення керівниками регіональних (місцевих) прокуратур і у яких не оскаржуються дії чи рішення працівників Генеральної прокуратури України (регіональної прокуратури), відповідальні підрозділи у термін не більше п`яти днів надсилають до регіональної (місцевої) прокуратури, якщо вирішення порушених у них питань належить до компетенції цієї прокуратури.

Суд звертає увагу сторін, що лист-відповідь від 24.03.2020 за №04/2/2-839-10 прокуратури Херсонської області суд розцінює як належну відповідь на надіслане звернення. По-перше, його зміст містить в собі відповідь, яка підкріплена процесуальними нормами. По-друге, лист містить інформацію про направлення звернення на розгляд до регіональної прокуратури та одночасне роз`яснення про непідвідомчість порушеного питання обласній прокуратурі. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 7 розділу V Інструкції №357 надане позивачу роз`яснення є однією із форм результатів розгляду звернення по суті. Відтак, відповідачем фактично застосовано дві форми результату розгляду звернення, обидві з яких відповідають приписам чинного законодавства.

Так, що стосується направлення звернення на розгляд до регіональної прокуратури, то згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про прокуратуру", прокурором вищого рівня для процесуального керівника, яким повинно забезпечуватися дотримання розумних строків, є керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків. З урахуванням того, що процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015230000000148 здійснюється групою прокурорів Херсонської місцевої прокуратури, то звернення правомірно було скеровано обласною прокуратурою до регіональної для вирішення питань по суті звернення.

Натомість, вже у листі-відповідді першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Бродовій І.А. повідомлено, що вона у кримінальному провадженні не є стороною, а тому не в змозі отримувати в рамках нього відповідну інформацію та оскаржувати прийняті процесуальні рішення.

Отже, враховуючи положення ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" та той факт, що як прокуратурою Херсонської області, так і Херсонською місцевою прокуратурою були надані відповіді на звернення позивачки, не вбачається підстав для визнання протиправною бездіяльності прокуратури Херсонської області.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідачем було розглянуто по суті звернення позивача, а тому бездіяльності прокуратури Херсонської області суд не вбачає. Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати в даному випадку покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Встановлений строк на апеляційне оскарження відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 102010000