Решение № 90451755, 17.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1120/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі – відповідач, ГУ Держпраці у Херсонській області), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 17.04.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, 27.02.2020 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено фактичну перевірку щодо ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства про працю, а саме щодо оформлення трудових відносин з працівниками, за наслідками якої складено Акт про порушення. На підставі висновків наведеного Акту, Головним управлінням Держпраці у Херсонській області винесено постанову від 17.04.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС про накладення штрафу на позивача в розмірі 47 230 грн. В Акті посадові особи територіального органу ДПС дійшли висновку про порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, яке полягає у допущенні працівника ОСОБА_2 до роботи без укладання трудового договору. Вказану постанову позивач вважає протиправною, а висновки Акту необґрунтованими, з огляду на те, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) укладено цивільно-правову угоду, яка не має ознак трудового договору, у зв`язку із чим, позивачем не порушено приписів трудового законодавства. Обставини стосовно наявності/відсутності наказів про прийом на роботу, особових карток працівників, книги обліку руху трудових книжок, відомостей нарахування та виплати заробітної, табелів обліку робочого часу, обставини щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків до уваги не приймались, під час перевірки не досліджувались, зазначені документи не запитувались. Таким чином, постанова про накладення штрафу прийнята лише на підставі Акту перевірки, в якому викладені помилкові припущення посадових осіб податкового органу. З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову від 17.04.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС.

Ухвалою суду від 08.05.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи.

Суд враховує, що згідно приписів пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX), процесуальні строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 17.06.2020р. №500), тобто до 31.07.2020 року.

28.05.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю фізичними особами – підприємцями, юридичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 21.08.2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Механізм накладення штрафу за порушення трудового законодавства визначено Порядком, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 року №509. Так, відповідно до наказу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 26.02.2020 року №372 та направлення від 26.02.2020 року №114 посадовими особами ГУ ДПС у Херсонській області проведено фактичну перевірку з питань додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 . Під час перевірки закладу «Чебуречна №1» (м. Херсон, проспект Ушакова, 62), що належить позивачу, встановлено, що працівник - ОСОБА_2 допущений до роботи без укладення з ним трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України. За результатами фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Херсонській області складено Акт від 27.02.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082, яким зафіксовано означене порушення. На підставі висновків Акту податкового органу, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 47 230 грн. від 17.04.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС. Постанова направлялись позивачу засобами поштового зв`язку. Сукупність наведених обставин свідчать про законність та обґрунтованість спірної постанови, у зв`язку із чим, остання скасуванню не підлягає.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 19.05.2011 року (номер запису в ЄДРПОУ 24990000000038183). ФОП знаходиться на обліку ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, Херсонське управління, Голопристанська ДПІ (Голопристанський район), як платник податків з 20.05.2011 року.

Постановою Головного управління Держпраці у Херсонській області від 17.04.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 47 230 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Оскаржувана постанова складена на підставі висновків Акту фактичної перевірки від 27.02.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082, яка проведена посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з метою перевірки дотримання позивачем трудового законодавства, а саме належного оформлення трудових відносин з працівниками. Фактична повірка проводилась згідно наказу від 26.02.2020 року №372 та направлення від 26.02.2020 року №114, виданих в. о. начальника ГУ ДПС в Херсонській області.

В ході проведення перевірки посадовими особами територіального органу ДПС встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 один працівник – ОСОБА_2 допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Крім того, повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 не надіслано до територіальних органів ДПС за місцем обліку як платника ЄСВ до початку роботи працівника.

В матеріалах справи наявна цивільна-правова угода, укладена між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та гр. ОСОБА_2 (виконавець) 04.02.2020 року, згідно якої виконавець зобов`язується виконати такі роботи (надати послуги): по обслуговуванню клієнтів закладу (прийому замовлень, розрахунків з клієнтами), а замовник зобов`язується своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу (п. п. 1.1, 1.3). Підставою для підписання документа який підтверджує виконання робіт виконавцем за цим договором є підписаний Акт приймання виконаних робіт на об`єкті (п. 2.1). За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за фактично вироблену продукцію, згідно акта виконаних робіт – 3000 грн. (п. 2.2).

Листом від 11.03.2020 року за вих. №01-09/1/640 ГУ Держпраці у Херсонській області позивача повідомлено про відкриття з 05.03.2020 року справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Запропоновано в строк до 10.04.2020 року надати оригінали або належним чином засвідчені копії матеріалів, документів та інших доказів, що спростовують порушення законодавства про працю.

За результатами розгляду справи ГУ Держпраці у Херсонській області винесено спірну постанову.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною 1 статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).

Згідно п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; за інформацією ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Пунктами 27-29 Порядку №295 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, законодавством передбачено можливість притягнення до відповідальності суб`єкта господарювання (об`єкта відвідування) та його посадових осіб у разі виявлення порушень вимог законодавства про працю.

Оскаржуваним рішенням до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, яким передбачено відповідальність у вигляді штрафу юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Частиною 2 статті 265 КЗпП України, в абзацах з другого по восьмий, визначено випадки, коли юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Згідно п.1 Порядку №509 він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Відповідно до п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно п.3 Порядку №509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку №509 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Отже, Порядок №509 передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб`єкта господарювання штрафу на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.

В той же час ч.5 ст.265 КЗпП України встановлено, що штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Тобто, вказана норма встановлює специфічну особливість процедури притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у випадку допущення ними конкретно визначеного порушення законодавства про працю, яке полягає саме у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, як в даному спірному випадку.

Виходячи зі змісту ч.5 ст.265 КЗпП України, нею фактично встановлено заборону накладення штрафу, якщо цьому не передувало здійснення заходу державного нагляду (контролю), з єдиним виключенням - накладення штрафу без здійснення відповідного заходу можливо виключно на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та яким встановлено період такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Отже, накладення штрафу за порушення, передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, лише на підставі акту фактичної перевірки ДПС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю - неможливе.

При цьому слід врахувати, що норми ч.5 ст.265 КЗпП України мають вищу юридичну силу порівняно із нормами Порядку №509, оскільки він є підзаконним нормативно-правовим актом і прийнятим саме на виконання ст.265 КЗпП України, а тому не може їй суперечити.

Таким чином, отримавши від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі акт фактичної перевірки, в якому викладені висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 саме тих вимог законодавства про працю, відповідальність за яке встановлена абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, відповідач зобов`язаний був відповідно до ч.5 ст.265 КЗпП України та Порядку № 295 призначити і провести інспекційне відвідування позивача, в ході якого мав встановити, чи дійсно ФОП ОСОБА_1 допущено відповідне порушення.

З урахуванням вищевикладеного, для вирішення питання про відповідальність особи на підставі ч.2 ст.265 КЗПП України, уповноважена посадова особа Держпраці та її територіальних органів повинна за загальним правилом встановити суть правопорушення, обставини його вчинення та докази, які це підтверджують. Така сукупність дій включає і встановлення обставин, чи взагалі мало місце правопорушення.

Натомість відповідач на підставі лише акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі розглянув справу та наклав на ФОП ОСОБА_1 штраф.

За таких обставин винесена Головним управлінням Держпраці у Херсонській області постанова про накладення штрафу від 17.04.2020 року №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція з подібних правовідносин викладена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 р. по справі №540/180/19.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач не довів належними і допустимими доказами правомірність свого рішення про накладення на позивача штрафу, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, то сплачений ФОП ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, 73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1) про скасування постанови про накладання штрафу, задовольнити повністю.

Скасувати постанову №165/21-22-33-06/2969301082-ДПС-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесену від 17.04.2020 року начальником Головного управління Держпраці у Херсонській області Берлимом Віталієм Володимировичем щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Херсонській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112040100