Решение № 9029388, 06.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 7/18/10

м. Миколаїв

За позовом: Приватного підприємства Науково-виробничої фірми “Дніпропетровський комп’ютерний центр”, юр.адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи, буд.2, факт.адреса: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Миколаївська, буд.25

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Южна електротехнічна компанія”, 54000, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 110-А/211

про: стягнення 93628,20 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Шибко О.Л., дов. № 02/09 від 02.09.2008 року

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство Науково-виробнича фірма “Дніпропетровський комп’ютерний центр” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Южна електротехнічна компанія” заборгованості в сумі 93628,20 коп.

01.04.2010 року від позивача до канцелярії суду надійшла телеграма в якій він просить суд розглянути справу без присутності повноважного представника за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.2010 року відповідач надав суду відзив в якому він зазначає, що дана заборгованість відповідача виникла в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства. Вказує, що між сторонами ведуться переговори з метою мирного вирішення спору та укладання мирової угоди в підтвердження надав суду лист № 58 від 26.02.2010 року адресований позивачеві. В судовому засіданні 06.04.2010 року представник позивача просить суд зменшити розмір штрафних санкцій оскільки вважає їх розмір завеликими, доказів в обґрунтування вказаного клопотання відповідачем не надано.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача господарський суд, -

встановив:

29.04.2009 року між Приватним підприємством Науково-виробничої фірми “Дніпропетровський комп’ютерний центр” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Южна електротехнічна компанія” було укладено договір купівлі-продажу № 29/4 (Далі - Договір) згідно умов якого позивач зобов’язується передати відповідачеві у власність товар –кран-балку ціна якої складає 125000,00 грн. (п. 2.1 Договору), а відповідач прийняти товар та оплатити товар.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що відповідач сплачує ціну кран-балки продавцеві на умовах 100% передоплати протягом 2 днів з моменту підписання цього Договору. Фактично Договір був підписаний відповідачем 01.07.2009 року про що свідчить відмітка та підпис директора відповідача при підписанні Договору.

Позивач зобов’язується передати кран-балку відповідачеві за актом приймання-передачі протягом 5 днів з моменту перерахування коштів на поточний рахунок позивача (пп. а п. 4.1 Договору).

Відповідач вимоги п. 3.1 Договору виконав частково перерахувавши на рахунок позивача 13000,00 грн.

18.09.2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № б/н з вимогою до 28.10.2009 року сплатити виниклу заборгованість та штрафні санкції.

08.10.2009 року на підставі попередніх домовленостей сторонами укладена Додаткова угода (Далі –Додаткова угода) до Договору згідно умов якої залишок по сплаті ціни за електрону кран-балку в сумі 112000,00 грн. відповідач сплачує за наступним графіком:

1.1. Частину ціни кран-балки в сумі 17 000,00 грн. відповідач зобов’язується сплатити протягом 3-х календарних днів з моменту підписання сторонами цієї Додаткової угоди;

1.2. Залишок в розмірі 95 000,00 грн. покупець зобов’язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з моменту оплати 17000,00 грн.

Таким чином Додатковою угодою сторони змінили порядок розрахунків за Договором.

У відповідності до пункту 4 Додаткової угоди, - в разі суворого додержання відповідачем графіку оплат за товар згідно п. 1 справжньої угоди, позивач зобов’язується не нараховувати та не стягувати з відповідача штрафні санкції, передбачені чинним законодавством України та п. 5.2 Договору.

Пунктом 5 Додаткової угоди визначено, що в разі недодержання відповідачем графіку оплати за товар який визначений п. 1 Додаткової угоди покупець несе повну відповідальність згідно чинного законодавства України та п. 5.2 Договору.

На виконання вимог п. 1.1 Додаткової угоди відповідачем 12.10.2009 року було сплачено 17000,00 грн. Залишок ціни за кран-балку в розмірі 95 000,00 грн. у строк визначений п. 1.2. Додаткової угоди відповідачем не було сплачено.

Як зазначає, позивач у позовній заяві, відповідачем 22.12.2009 року було здійснено ще одну оплату, а саме перераховано на рахунок позивача 20000,00 грн.

Отже заборгованість відповідача, щодо оплати вартості кран-балки, станом на день розгляду справи в суді становить 75000,00 грн.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов’язання щодо оплати товару за Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог щодо основної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором та Додатковою угодою до нього в сумі 75000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що якщо покупець прострочить оплату ціни кран-балки він сплачує на користь останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми, визначеної в п. 2.1 цього Договору за кожень день такого прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання за вимогою кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи, що Додатковою угодою від 08.10.2009 року до Договору купівлі-продажу № 29/4 від 29.04.2009 року сторони змінили порядок розрахунків за Договором то позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 10 817,04 грн., 3% річних в розмірі 1989,87 грн., інфляційних в розмірі 2861,43 грн. підлягають частковому задоволення з врахуванням визначеного судом строку прострочення зобов’язання, а саме по зобов’язанню щодо сплати 112 000,00 грн. період прострочки з 04.07.2009 року по 08.10.2009 року розмір пені становить 6276,60 грн., 3% річних становить 892,93 грн.

По зобов’язанню щодо сплати 95000,00 грн., за період прострочки з 12.11.2009 року по 22.12.2009 року розмір пені становить 2187,60 грн., 3% річних становить 320,14 грн. з 75000,00 грн., за період прострочки з 23.12.2009 року по 03.01.2010 року розмір пені становить 2240,96 грн., розмір 3% річних становить 265,07 грн. за період прострочки з 23.12.2009 року по 03.02.2010 року.

Загалом розмір пені становить 10705,16 грн., отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 111,88 грн. (10817,04 грн. –10705,16 грн.) задоволенню не підлягають.

Загалом розмір 3% річних становить 1478,14 грн., а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 511,77 грн. (1989,87 грн. – 1478,14 грн.) задоволенню не підлягають.

Згідно розрахунку збитків від інфляції наданих позивачем розмір інфляційних складає 2861,43 грн., які обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню пропорційно на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Южна електротехнічна компанія” (54000, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 110-А/211, р/р 26002001013296 в МФ АБ «Укоопспілка», МФО 326494, ЄДРПОУ 34033814) на користь Приватного підприємства Науково-виробничої фірми “Дніпропетровський комп’ютерний центр”, юр.адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи, буд.2, факт.адреса: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Миколаївська, буд.25, р/р 26005162000300 в Дніпропетровській ФЗАТ «ФСБанк», МФО 307349, ЄДРПОУ 31231294) заборгованість в розмірі 75000,00 грн., пені в сумі 10705,16 грн., 3% річних в сумі 1478,14 грн., збитків від інфляції в сумі 2861,43 грн., 929,82 грн. держмита, та 234,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя