Постановление суда № 90048457, 17.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30541/19

Провадження № 2-з/761/13/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Осаулов А.А., розглянувши клопотання представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення позову.

Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою суду від 07.08.2019 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду. Так, 02.08.2019 року між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ДАТА МАЙНІНГ ГРУП» укладено договір оренди житлового приміщення, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . За умовами договору, розмір місячної орендної плати складає 10 000,00 грн. Нерухоме майно передано на строк до 02 серпня 2020 року. Проте, у зв`язку з накладення арешту банк фактично позбавлений можливості розпоряджатися майном, а тому, розмір упущеної вигоди становить 120 000,00 грн. (10 000,00 грн. * 12 місяців). Тому, незастосування зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду вказаної суми коштів призведе до порушення прав відповідача.

Розглядаючи клопотання про зустрічне забезпечення позову з наведених у ньому підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

За умовами ч. 3 вказаної статті, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

У той же час, в ухвалі суду від 07.08.2019 року, якою накладено арешт в цілому на об`єкт нерухомості - приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405959280000) та заборонено державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо відчуження об`єкта нерухомості - приміщення АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1405959280000) постановлено не застосовувати заходи зустрічного забезпечення.

Так, враховуючи, що обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди потенційному банку, а також за відсутності обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд прийшов до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

При цьому, у поданому клопотанні про зустрічне забезпечення позову не зазначено обставин, визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, що унеможливлює його задоволення.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, , суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зустрічне забезпечення позову.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.А. Осаулов