№ 8942302, 30.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р.           Справа № 2-а-921/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича,

при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні

за участю представників сторін:

позивача : Пічкур В.М.

відповідача : Долиняного С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011391530/2 від 26.02.10

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0011391530/2 від 26.02.2010р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 453487 грн., в тому числі за основним платежем 431892 грн. та за штрафними санкціями - 21595 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на прийняття відповідачем рішення всупереч вимог статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство (ВОКСЛП) "Віноблагроліс" в 2009 році перебувало на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість.

Вважає донарахування 431892 грн. неправомірним, у зв’язку з чим позов просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не погодився з заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 66-68). Зазначив, що для підприємств, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширюється лише на операції, що здійснюються в межах видів діяльності, визначених Законом про ПДВ та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. № 23. Оскільки позивачем проводилась діяльність та реалізовувалась продукція в сфері лісового господарства, на яку не поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган правомірно провів перерахунок оподаткування податком на додану вартість тих операцій поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку.

За даних обставин відповідач в задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" відповідно до затвердженого Вінницькою обласною радою статуту здійснює діяльність у сфері лісництва та лісозаготівлі, одержання продукції лісового господарства.

Позивач в 2009 році, відповідно до вимог статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" зареєструвався як платник спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері лісового господарства та отримав 03.02.2009р. в ДПІ у м. Вінниці відповідне свідоцтво № 100165478. З даного часу підприємство подавало до податкового органу скорочені декларації по ПДВ.

Посадовими особами відповідача на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведена невиїзна (камеральна) перевірка щодо правомірності застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського і лісового господарства ВОКСЛП "Віноблагроліс" за січень - серпень 2009 року, результати якої знайшли своє відображення в акті перевірки № 2495/15-212/31128012 від 09.10.2009р.

Зокрема, проведеною перевіркою з посиланням на лист підприємства від 30.04.2009р. № 11929/10 встановлено, що позивач у лютому - липні 2009 року реалізував лісопродукцію, перелік якої наведено в акті, та використовував спеціальний режим оподаткування з її поставки. При цьому в акті перевірки від 09.10.2009р. перевіряючими зроблено висновок, що зазначена продукція не підпадає під дію статті 8-1 Закону про ПДВ та Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону про ПДВ, затвердженого Постановою КМ України від 21.01.2009р. № 23, у зв’язку з чим вказано на оподаткування такої продукції податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку.

Таким чином відповідач стверджує, що підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до державного бюджету за січень 2009 року на 132425 грн., за лютий 2009 року на 95271 грн., за березень 2009 року на 83144 грн., за квітень 2009 року на 26052 грн., за травень 2009 року на 57317 грн. та за червень 2009 року на 37683 грн.

На підставі зазначених вище висновків проведеної перевірки ДПІ у м. Вінниці, в процесі процедури адміністративного оскарження первинного рішення, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011391530/2 від 26.02.2010р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 453487 грн., в тому числі за основним платежем 431892 грн. та за штрафними санкціями - 21595 грн.

Однак з таким висновком суд не може погодитись, та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними з огляду на наступне.

Спеціальний режим оподаткування згідно статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" може обрати сільськогосподарське підприємство, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, починаючи з 01.01.2009 р.

При цьому сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно.

Як уже зазначалось, позивач є сільськогосподарським підприємством, відповідає наведеним вище критеріям, а тому зареєструвався суб’єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100165478.

Відповідно до пункту 8-1.7 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про митний тариф України" (далі - УКТ ЗЕД), якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Так, згідно із Законом України "Про митний тариф України" до групи 06 УКТ ЗЕД за кодом 0602 90 41 00 відносяться "дерева лісові" та "інші".

Позивачем згідно акту перевірки та листа від 30.04.2009р. за № 11929/10 реалізовувалась наступна лісопродукція, що включалась до скорочених декларації з податку на додану вартість з 01.02.2009р. та відносно правового режиму якої і виник спір, а саме: пиловник твердих порід ясен, пиловник дуб черешчатий, дуб червоний, пиловник шпилькових порід, пиловник м’яколистяних порід, пиловник береза, липа, вільха d14 см і більше, пиловник акація d14 см і більше, пиловник черешня d14 і більше, фан сировина для струганого шпону дубового, фан сировина для струганого шпону ясеневого, фан сировина для лущення ( береза, осина, вільха), будліс d14-24 см, підтоварник d 8-11 см, баланси граб, акація І с d 6-40 см, баланси дуб d 6-40 см, баланси ясен d 6-40 см, баланси шпилькових порід d 6-24 см, баланси м’яколистяних порід d 6-40 см І с, дерев’яна деревина для техпотреб (дуб, ясен, клен, граб, м’яколистяні породи, шпилькові.

Наведений вище перелік в повній мірі відповідає продуктам обробки (переробки) живих лісових дерев та інших рослин, що відносяться до групи 06 УКТ ЗЕД.

Крім того, дана продукція узгоджується з Переліком видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. N 23, відповідно до якого вирощування лісу, балансової сировини, лісозаготівля, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини, вирубування (дерев) лісу з метою зробити землі придатними для сільськогосподарського виробництва є тим видом діяльності, на які поширюються спеціальний режим оподаткування ПДВ, що використовується позивачем.

Таким чином в ВОКСЛП "Віноблагроліс" були всі законні підстави оподатковувати податком на додану вартість в межах спеціального режиму оподаткування наведені в акті перевірки види діяльності та продукцію, оскільки останні були здійснені в межах видів діяльності в сфері лісового господарства, визначених Законом про ПДВ і Переліком, та відповідають визначенню, наданому пунктом 8-1.7 статті 8-1 цього Закону.

А отже висновок ДПІ у м. Вінниці про заниження позивачем податку на додану вартість, при оподаткування зазначеної продукції та донарахування, у зв’язку з цим, 431892 грн. податкового зобов’язання є неправомірним.

Суд вважає безпідставним застосування відповідачем до спірних правовідносин загальних норм Лісового кодексу та вказівки на те, що згідно з товарною номенклатурою лісові ресурси не є окремою позицією в УКТ ЗЕД і не можуть класифікуватися як сільськогосподарські товари, оскільки родовим об’єктом лісопродукції, що реалізовувалась позивачем в межах проведеної перевірки є "дерева лісові", що визначені окремою позицією в групі 06 УКТ ЗЕД та продукти їх обробки (переробки), а не лісові ресурси в цілому які є продуктами лісу (національним багатством), та не мають виключного переліку їх видів, і, відповідно, не можуть бути окремою позицією в УКТ ЗЕД.

ДПІ у м. Вінниці, всупереч положенням п.п. 4.4.1 п. 4.4.ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за наявності неоднозначного трактування прав та обов’язків платника податків (конфлікт інтересів) прийняла рішення на користь контролюючого органу, тим самим порушила його права та охоронювані законом інтереси, а також положення ст.19 Конституції України та ст. 9 КАС України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0011391530/2 від 26.02.2010р. не відповідає критеріям правомірності, визначеним в статті 2 КАС України, оскільки є необґрунтованим, упередженим, не розсудливим, прийнятим без дотримання принципу рівності перед законом, а тому судом визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на це позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці від 26.02.2010 р. № 0011391530/2.

Присудити з Державного бюджету України на користь Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" 3,40 грн. судових витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 06.04.10

Суддя          Курко Олег Петрович

30.03.2010