№ 8942293, 25.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 р. Справа № 2-а-528/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Єкименко С.Д., Єкименко Л.А.

відповідача : Сидоров О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виробничо-комерційної фірми у формі ТОВ "Селіа" ЛТД

до: Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у Вінницькій області

про: визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ :

Виробничо-комерційна фірма у формі ТОВ "Селіа" ЛТД ( надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (надалі- відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0205942800-21 від 14.01.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням начальника РУД САТ ДПА України у Вінницькій області №0205942800-21 від 14.01.2010 року до позивача безпідставно застосовано фінансову санкцію у розмірі 1700 грн..

Так, зокрема, позивач не згоден з висновками перевіряючих в акті перевірки від 09.10.2009 року, відносно того, що позивачем здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями у закладах проведення спортивних змагань, а саме, бар з алкогольними напоями розташований в одному приміщенні та не відокремлений від приміщення Приватного підприємця ОСОБА_1., яка здійснює діяльність у сфері спорту та здійснює в даному приміщенні діяльність сприяння розвитку більярдного спорту.

Позивач вказує на те, що ніякого відношення до ПП ОСОБА_1.. не має. В приміщенні бару ніякі спортивні змагання не проводяться, а тому у відповідача не було підстав застосовувати штрафні санкції. Ліцензія, на яку посилається відповідач у акті перевірки, відноситься до Вінницького обласного осередку федерації спортивного більярду України, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає, що прийняте рішення порушує його права, а тому просить суд скасувати його.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечує проти пред'явленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і не визнає його в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне: 09 жовтня 2008 року працівниками Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області було проведено перевірку суб'єкта господарської діяльності - Виробничо-комерційної фірми у формі ТОВ "Селіа" ЛТД. За наслідками перевірки складено акт від 09.10.2009 року №1365/02/32/23/13336285.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1776-111 від 01.06.2000р.;

- порушення ст.3, 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №98/96 ВР від 23.03.1996р.;

- порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 14.10.2010 року про застосування фінансових санкцій (штрафу) до позивача в розмірі 1700 грн., згідно абз.8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" .

Вищезгаданий Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 15-3 Закону передбачено обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях проведення спортивних змагань.

Відповідно до свідоцтва №827283, позивач зареєстрований як юридична особа 28.07.1997 року, місцезнаходження юридичної особи - вул.Юності, буд.69, кв.25, м.Вінниця. На підставі ліцензії серія АГ №075277, позивачу дозволено здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, місце здійснення діяльності - вул.Квятека, 1В, м.Вінниця.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, 30.04.2009 року позивачем було укладено договір суборенди №1 з Приватним підприємством "Віто". Відповідно до умов даного Договору, позивачу надано в оренду приміщення, яке розташоване за адресою: м.Вінниця, вул. Квятека, 1В, загальною площею 25 кв.м для розташування бару.

Позивач здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва №0228011333 від 12.12.2008 року про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою.

Крім того, за цією ж адресою (м. Вінниця, вул. Квятека, 1В), відповідно до наказу начальника управління розвитку споживчого ринку та послуг Вінницької міської ради №303 від 23.04.2009 року Приватному підприємцю ОСОБА_1. дозволено здійснення діяльності по наданню послуг ( прокат спортивного інвентаря).

Приватний підприємець ОСОБА_1. здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку серія Ж №330640 від 01.01.2009 року, відповідно до якого одним з видів діяльності є діяльність у сфері спорту.

В акті перевірки перевіряючими зроблено висновок про те, що в позивачем здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями у закладах, а саме, бар розташований в одному приміщенні та не відокремлений від приміщення ПП ОСОБА_1., яка згідно свідоцтва про сплату єдиного податку здійснює діяльність у сфері спорту та здійснює в даному приміщенні діяльність сприяння розвитку більярдного спорту згідно ліцензії серії АВ 298445 від 22.12.2006 року Вінницького обласного осередку федерації спортивного більярду України.

Однак, як встановлено судом, ліцензія серія АВ 298445 від 22.12.2006 року, видана Вінницькому обласному осередку федерації спортивного більярду України, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ніякого відношення до приватного підприємця ОСОБА_1 не має. Як вбачається з матеріалів справи, ПП ОСОБА_1. надає послуги по прокату спортивного інвентаря, за адресою: вул.Квятека, 1В, м.Вінниця і спортивних змагань в даному приміщенні не проводить.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач ніякого відношення до ПП ОСОБА_1.. не має, в приміщенні, в якому розташований бар, ніякі спортивні змагання не проводяться, а тому у відповідача не було підстав застосовувати штрафні санкції передбачені ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на те, що позивачем здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без придбання торгового патенту.

Однак, враховуючи що позивач здійснював свою діяльність на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку, наявність торгового патенту на торгівлю спиртними напоями не передбачена законодавством.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши положення законодавства України, що регулює спірні правовідносини, прийшов до висновку про протиправність прийнятого начальником регіонального управління рішення про застосування фінансових санкцій № 0205942800-21 від 14.01.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів від 14.01.2010 року про застосування до Виробничо-комерційної фірми у формі ТОВ "Селіа" ЛТД фінансових санкцій в розмірі 1700 грн..

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Виробничо-комерційної фірми у формі ТОВ "Селіа" ЛТД документально підтверджений розмір судових витрат, відповідно до задоволених позовних вимог в розмірі 3,40 грн..

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 30.03.10

СуддяСторчак Володимир Юрійович

25.03.2010