Постановление суда № 89327874, 20.05.2020, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"20" травня 2020 р. Справа153/1472/17

Провадження1-кп/153/132/17-к

у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

розглянувши кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017020370000156 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю прокурора Євчена Д. В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Головацького С. Б., потерпілого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 15 жовтня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України прийнято до свого провадження та було призначено підготовче судове засідання на 12 листопада 2019 року на 15 годину 00 хвилин. Обвинувачений у підготовче судове засідання не з`являвся, до останнього неодноразово застосовувалися приводи, які не виконувалися. Обвинуваченого ОСОБА_1 було оголошено в розшук та задоволено клопотання прокурора про дозвіл на затримання, судове провадження в кримінальному провадженні зупинено до розшуку обвинуваченого. 24 березня 2020 року ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області судове провадження у кримінальному провадженні №153/1472/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України поновлено, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. 22 травня 2020 року визначено датою закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1

19.05.2020 за вхід.№3055 прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 . Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.03.2020 до обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме до 22 травня 2020 року. На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку із чим є необхідність продовження строку тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, за вчинення злочинів проти власності, а саме: за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.389, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та відбував покарання у вигляді позбавлення волі строком чотири роки три місяці. Звільнений 10.03.2017 умовно-достроково з не відбутим покаранням 7 місяців 11 днів, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, схильний до порушення громадського порядку, а також в сільську раду неодноразово надходили усні звернення від жителів громади про негативну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , що свідчить про його негативну соціальну спрямованість. На утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб обвинувачений ОСОБА_1 немає. Ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 05.11.2017 до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком два місяці, проте обвинувачений ОСОБА_1 порушив умови даного запобіжного заходу, постійне місце проживання залишив та переховувався від суду. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж взяття під варту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Євчен Д.В. проти призначення справи до судового розгляду не заперечувала. Клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав та просив суд його задовольнити. Заявив клопотання про виклик свідків, які зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти призначення справи до судового розгляду не заперечували. Клопотань не заявили. Заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник вказав, що прокурором не надано доказів про негативну поведінку обвинуваченого, про вчинення ним іншого кримінального правопорушення, окрім того не надано доказів того, що обвинувачений ОСОБА_1 буде переховуватися від суду. Прокурором не наведено ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який ніж тримання під вартою - на цілодобовий домашній арешт. Щодо клопотання про виклик свідків не заперечував. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Вказав, що хоче побути біля рідних.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував. Клопотань не заявив. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та про виклик свідків не заперечував.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з наступних підстав:

Угод про визнання винуватості чи про примирення, у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Ямпільському районному суду Вінницької області. Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ухвали суду від 24.03.2020 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, строк дії даної ухвали закінчується 22 травня 2020 року.

Підстав, передбачених у ст.27 КПК України для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні судом не встановлено.

Таким чином, у наявності достатні підстави для завершення підготовки до судового розгляду та для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне:

Згідно зі змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року №4 звернуто увагу судів, що при вирішенні питань, пов`язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і продовженням строків тримання під вартою суди мають додержувати вимог ст.29 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і норм КПК, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У своїх рішення ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, в якому підозрюється (обвинувачується) особа та ризики його ухилення від слідства та суду є єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Окрім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що існує презумпція на користь звільнення з під варти, доводи за та проти такого звільнення не повинні бути загальними та абстрактними (Рішення «Smirnova проти Росії» заява №№46133/99 та 48183/99, рішення від 24/07/2003).

ЄСПЛ вказує, що національні органи мають досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Однак, у той же час має бути вмотивований відступ від поваги до особистості.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд враховує, що на даний час залишаються ризики, що свідчать про можливість вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною 1статті 177 КПК України, ОСОБА_1 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжкого злочину, не зв`язаний міцними соціальними зв`язками, був засуджений за вчинення корисливих злочинів, за які відбував покарання у виді позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, переховувався від суду, за що був оголошений у розшук, порушив раніше обраний відносно нього запобіжний захід, а тому за таких обставин суд вважає доведеною наявність вищевказаних ризиків і вважає, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України.

Все вищевикладене, в сукупності, свідчить, щодо доцільності продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та обмеження його конституційних прав в даному випадку, є виправданим.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження строків тримання під вартою обвинуваченому, судом не встановлено.

Тому суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченого під вартою.

Що стосується клопотання прокурора про виклик свідків, то суд приходить до наступного:

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частинами 1, 2 та 6 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (ч.1 ст.65 КПК України).

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Пунктом 4 ч.2 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого провадження, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання прокурора відповідає викладеним вище вимогам КПК України та не суперечить загальним засадам кримінального провадження, визначеним у ст.7 КПК України щодо: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 7, 22, 23, 91, 92, 176-178, 183-184, 193-196, 314-316, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури - Євчена Дениса Віталійовича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Клопотання прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури - Євчена Дениса Віталійовича про виклик свідків - задовольнити.

Закінчити підготовче провадження і призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до судового розгляду у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області на 20 травня 2020 року на 15 годину 50 хвилин.

Розгляд кримінального провадження здійснюватиметься у відкритому судовому засіданні суддею Гаврилюк Т.В. одноособово.

У судове засідання викликати прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , захисника Головацького С.Б., яким вручити копії даної ухвали.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Визначити 18 липня 2020 року датою закінчення строку дії даної ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому та захиснику.

Викликати у судове засідання як свідків обвинувачення: неповнолітнього ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_4, жителів АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , жителя АДРЕСА_7 ; ОСОБА_6 , жителя АДРЕСА_4 ; ОСОБА_7 , жителя АДРЕСА_5 ; ОСОБА_8 , жителя АДРЕСА_3 ; неповнолітню ОСОБА_9 та її законного представника ОСОБА_10 , жителів АДРЕСА_6 ; неповнолітню ОСОБА_11 та її законного представника ОСОБА_12 , жителів АДРЕСА_8 .

Звернути увагу Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області на те, що згідно ч.3 ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження стоку тримання під вартою обвинуваченого в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк