Решение № 8833208, 24.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2010 р. Справа № 9/667/07-НР

За позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

До 1-го відповідача: Комунального підприємства «Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації»(54030, м. Миколаїв, вул. Шевченко, 40)

До 2-го відповідача: Миколаївської міської ради (54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)

За участю: Прокуратури Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська,28)

про: визнання права власності

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:

Від 1 відповідача:

Від 2 відповідача : Горобченко О.В., дов. №1398/209/14/01 від 26.05.2009 р.

В засіданні приймає участь:

23.07.2007р. рішенням господарського суду Миколаївської області позов задоволено, визнано за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 право власності на самовільне збудоване приміщення: прибудова літ. В (36,5 * 12,40) загальною площею 410,5 кв.м., основною площею 410,5кв.м, яка розташована по вул. Одеське шосе, будинок 75 у м.Миколаєві.

Апеляційний перегляд даної справи не здійснювався.

Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просив рішення суду скасувати, а справу направити для нового розгляду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2009 р. касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007 р. у справі № 9/667/07 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

На виконання Постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2009 р., залучено до справи, в якості другого відповідача Миколаївську міську раду (54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

На підставі договору купівлі-продажу від 14.07.2005р. позивачем було придбано 8/100 часток нежитлового приміщення: літ. „В” не житлове приміщення №6-1 загальною площею 77,1кв.м.; кран-балка літ. „Ж”; ворота №4; частина огорожі №3 (22,7 п/м); частина замощення І (954,1кв.м.), яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, 73.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2006р. за №497 вищевказаному обєкту було присвоєно нову адресу: м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, 75.

Відповідно до технічного паспорту на нежитлові будівлі по вул. Одеське шосе, 75 у м.Миколаєві, виготовленого Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» станом на 28.09.2006р., позивачем здійснено самочинну забудову, а саме збудовано: прибудова літ. В(36,5*12,40) загальною площею 410 кв.м., основною площею 410,5кв.м.

Висновком від 24.04.2007р. Головне управління містобудування та архітектури погодило оформлення вищевказаного обєкту. Висновком № 69/6084 від 07.09.2006р. ГУ МНС України в Миколаївській області теж погодило оформлення самовільно збудованого обєкту за вищезгаданою адресою. Міська СЕС м. Миколаєва висновком від 02.04.2007р. №312 також не заперечувала проти оформлення самовільно збудованого обєкту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з вимогами ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Проаналізувавши наданні докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

В порушення вимог ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. і, 2 Господарського процесуального кодексу України позивач не обґрунтував, в чому полягає порушення відповідачами прав позивача.

Відповідно до ст. 375 Цивільного Кодексу України право зводити будівлі, споруди, інше, здійснювати перебудову, дозволяти будівництво мас власник земельної ділянки.

Право власності на зведені будівлі, споруди, нерухоме майно набуває власник земельної ділянки.

Частиною 1 статтею 376 Цивільного Кодексу України встановлено : житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм, правил.

За загальним правилом ч.4 ст.376 Цивільного Кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 60 Закову України «Про місцеве самоврядування в України»право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів в містах. Від іменні та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Виходячи з цього, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Також, згідно зі ст. 24 Закону України «Про планування і збудову території»замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані перед проектні роботи. Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

Крім того, підстави набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершенного будівництва передбачені ст. 331 ЦК України. Частиною 2 вказаної статті ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Ст. 18 Закону України «Про основи містобудування»встановлено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Позивачем в порушення вимог ст. 36 ГПК України не подано доказів, які підтверджують прийняття закінченого будівництвом об'єкта: прибудова літ. В (36,5 * 12,40) загальною площею 410,5 кв.м., основною площею 410,5кв.м, яка розташована по вул. Одеське шосе, будинок 75 у м.Миколаєві, інвентаризаційної вартістю 679489,00 грн. в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У звязку з тим, що спір доведено до вирішення господарським судом з вини позивача, судові витрати слід покласти на нього.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 (54055, АДРЕСА_1; ід. № НОМЕР_1) на користь державного бюджету (банк одержувача: ГУДК у Миколаївської області, МФО банку: 826013, одержувач: УДК у м. Миколаєві, ЄДРПОУ 23626096, р/р 31118095700006) 6709,89 грн. державного мита.

Суддя