Постановление суда № 88136597, 05.03.2020, Новозаводський районний суд м. Чернігова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року місто Чернігів

Справа №751/348/20

Провадження №4-с/751/11/20

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Дасюк Н. В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1

суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г.

заінтересована особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г., заінтересована особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк»-

Встановив:

І. Стислий виклад позиції заявника

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною скаргою про зобов`язання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г. скасувати арешт, накладений постановою №26014787 від 20.04.2011 року про арешт всього належного їй нерухомого майна та поновлення строку на подання скарги (а.с.32-37).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що Новозаводським районним судом міста Чернігова видано виконавчий лист №6-2217 від 10.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-банк» 115 911,07 грн заборгованості за кредитним договором. 20.04.2011 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все нерухоме майно, яке їй належить. Зазначила, що згідно договору поруки №700003918-П вона прийняла обов`язки поручителя за кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 . Про накладення арешту на майно дізналася від нотаріуса, а тому 19.12.2019 року вона звернулася до державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту. Згідно отриманої відповіді від 04.02.2020 року виконавчий лист №6-2217 перебував на виконанні, але в 2013 році винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Також, в рахунок погашення боргу з прилюдних торгів було реалізовано автомобіль марки Форд Феєста, р.н. НОМЕР_1 , Отже, враховуючи що на даний час у державній виконавчій службі відсутні виконавчі провадження, а арешт державним виконавцем не знятий, заявник вважає, що наявність арешту порушує її право власності щодо розпорядження спірним майном. Вказує, що постанову про відкриття виконавчого провадження не отримувала, про наявність арешту дізналася від нотаріуса, а тому просить поновити строк звернення з даною скаргою.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17 лютого 2020 року відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Відповідно договору поруки №700003918-П ОСОБА_1 прийняла обов`язки поручителя за кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 (а.с.25).

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 10.11.2010 видав ПАТ Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 28.05.2010 року по цивільній справі № 932-9/108/10 третейського суду про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 115 811,11 заборгованості за кредитним договором, 99,96 грн витрат по сплаті третейського збору (а.с.49).

На виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження №26014787 з примусового виконання виконавчого листа №6-2217, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-банк» 115 911,07 грн заборгованості за кредитним договором, 99,96 грн витрат по сплаті третейського збору. 20.09.2013 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий документ до відділу не надходив (а.с.48).

Відповідно інформації з Державного реєстру речовин прав на нерухоме майно 20.04.2011 року на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 26014787 державним виконавцем Бутрименко Г.Г. накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 (а.с.23-24).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Станом на час відкриття виконавчого провадження умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначались Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016 року. Згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону

Заявником оскаржуються дії державного виконавця щодо накладення арешту на нерухоме майно під час відкриття виконавчого провадження станом на 20.04.2011 року, тобто до набрання чинності вище вказаного закону.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, відкриваючи провадження, державний виконавець приймає рішення про арешт майна про що відображається у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.2 ч.1 ст. 47 Закону №606-XIV, на підставі якого державним виконавцем був повернутий виконавчий документ стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено підстави для зняття арешту з майна боржника, а саме: закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зазначеною статтею не передбачено наслідків зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу.

Матеріали справи не містять доказів про визнання неправомірним рішення державного виконавця від 20.04.2011 року про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 .

Також, заявник не просить визнати неправомірними рішення державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту, а просить лише зобов`язати державного виконавця скасувати арешт, накладений постановою від 20.04.2011 року.

Відповідно до положень статей 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.

У відповідності до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно положень п.18 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що виходячи зі змісту ст.387 ЦПК (в редакції 2004 року), у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Ураховуючи те, що відсутні рішення про визнання неправомірною постанову державного виконавця від 20.04.2011 про накладення арешту на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна боржника, в свою чергу суд не має права зобов`язувати державних виконавців до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем, а тому скарга ОСОБА_1 щодо зобов`язання державного виконавця скасувати арешт не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Беручи до уваги, що оскаржувану постанову було винесено 20.04.2011 року, відомості про отримання у встановленому порядку заявником постанови матеріали справи не містять, а тому виходячи з положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, суд вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 258-260, 448-450 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г., заінтересована особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г., заінтересована особа: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» – відмовити повністю.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 10.03.2020.

Заявник - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суб`єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бутрименко Г.Г. (місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Грецька, будинок 19)

Заінтересована особа - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (місцезнаходження: 03150, м. Київ. вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714).

Суддя Н. В. Маслюк