Решение № 8808263, 23.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 4/10/10

Позивач          Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФІТ-ЛЮКС»,

          вул. Сім’ї Хохлових, 8-А, оф. 311, м. Київ, 04119;

          (юридична адреса: вул. Віскозна, буд. 17, корп. 93-А, м. Київ, Деснянський район, 02094),

          адреса для листування: 04119, м.Київ, вул Сім»ї Хохлових 8 «А»оф.311

Відповідач          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне

          об’єднання «Інвест-Строй»,

          вул.Новозаводська, 17/1, м. Миколаїв, 54028,

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача          - Камінський А.С. довіреність № 6/2-ф від 31.12.09р.

Від відповідача           - не з’явився

СУТЬ СПОРУ:          стягнення заборгованості в сумі 10615, 56 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, за наявними документами, згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

16.03.2009р. сторони уклали дистриб’юторський договір № 1603/1/2009 , згідно якого позивач зобов’язувався доставляти та передавати відповідачу на умовах та у встановлені строки товар, а відповідач –приймати товар у власність і оплачувати його вартість на умовах цього договору.

Оскільки позивач свої обов’язки щодо поставки продукції виконав, а відповідач за нього розрахувався частково, позивач просить стягнути з відповідача суму залишку боргу за продукцію у сумі 10615,56 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Згідно дистриб’юторського договору № 1603/1/2009 від 16.03.09р., укладеному між сторонами, позивач за період з 15.04.2009р. по 10.08.2009р. поставив відповідачу по видатковим накладним (арк.спр. 47-71) товар на загальну суму 46136,71 грн., а представник відповідача прийняв товар, про що свідчать підписи представників та відбитки печатки/штампу відповідача на цих накладних та довіреності на отримання товару, які містяться у матеріалах справи (арк. спр. 77-107).

Відповідно до п. 3.3 договору № 1603/1/2009 від 16.03.09р. відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар не пізніше 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Відповідач частково оплатив товар у сумі 35521,15 грн., про що свідчить банківські виписки (арк. спр. 108-115) та видаткові накладні на повернення товару (арк. спр. 72-76).

Листом вих. № 410 від 05.10.2009р. відповідач гарантував погашення заборгованості у сумі 10615,56 грн. в строк до 14.10.2009 року, однак у зазначені строки заборгованість перед позивачем не погасив.

Крім того, в акті звірки розрахунків (а.с.45) сторони визначили заборгованість відповідача в сумі 10615,56 грн. станом на 01.11.09.

Відповідач позов не заперечив, доказів погашення боргу не надав. Таким чином, борг відповідача станом на час розгляду справи складає 10615,56 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В судовому засіданні за ініціативою суду було одержано витяг з ЄДРПОУ на офіційному сайті державного підприємства «Інформаційно-ресурсного центру»http://irc.gov.ua/index.html та залучено до матеріалів справи, згідно якого юридична адреса відповідача: вул.Новозаводська, 17/1, м. Миколаїв, 54028.

Ухвала суду, надіслана за юридичною адресою відповідача по вул.Новозаводська, 17/1, яка підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, повернулись з відміткою поштової установи про сплив строку зберігання.

Між тим, згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони. Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс .           

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.                    

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об’єднання «Інвест-Строй»(вул. Новозаводська, 17/1, м. Миколаїв, код 36143187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СОФІТ-ЛЮКС»(вул. Віскозна, буд. 17, корп. 93-А, м. Київ, Деснянський район, код 32591365) суму 10615, 56 грн. заборгованості, 106,16 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя