№ 8750773, 02.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 р. м. Вінниця          Справа № 2-а-431/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

прокуратури: не з'явився,

позивача : Шадюка Олега Анатолійовича,

відповідача : не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Крижопільського району Вінницької області в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

до: Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Соколівський цукор"

про: стягнення заборгованості по податку з підприємств і організацій – власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

ВСТАНОВИВ :

09 лютого 2010 року прокурор Крижопільського району в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (Крижопільська МДПІ) звернувся в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Соколівський цукор» (ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор», Товариство) про стягнення заборгованості по податку з підприємств і організацій – власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 16240 грн 28 коп.

Зазначав, що ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» зареєстроване, як юридична особа Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на облік до Крижопільської МДПІ як платник податків.

Станом на 03 лютого 2010 року за відповідачем рахується податковий борг по сплаті податку з власників транспортних засобів в розмірі 16240 грн 28 коп., який виник на підставі самостійно задекларованих відповідачем сум та в результаті застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства.

Крижопільською МДПІ вживались заходи щодо погашення боргу, зокрема, вручено першу та другу податкові вимоги, однак в добровільному порядку вказана сума не сплачена, що привело до незадовільного результату, а саме, сума заборгованості не тільки не погашається, а навпаки зростає.

Посилаючись на те, що несплата основного платежу тягне за собою ненадходження коштів до відповідного бюджету та порушує інтереси держави у системі оподаткування, податкові повідомлення-рішення не виконані та в установленому порядку не оскаржені, – просив стягнути з ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» 16240 грн 28 коп. податкового боргу.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Представник прокуратури в судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, хоча прокуратура Крижопільського району та прокуратура Вінницької області завчасно та належним чином повідомлялися про час, дату і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення судової повістки від 15 лютого 2010 року (а.с. 84).

Відповідач у судове засідання також не з’явився. Представником Крижопільської МДПІ – головним державним податковим інспектором юридичного відділу О.А.Шадюком (довіреність на а.с. 93) надано заяву ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» за підписом керівника В.В.Медвідя про визнання позовних вимог в повному обсязі та з проханням провести розгляд справи у відсутність їх представника (а.с. 95).

Враховуючи, що судом вжито всіх заходів для повідомлення прокуратуру належним чином про час і місце розгляду справи для їх участі, а також керуючись принципами КАС України, щодо правового статусу суб’єкта владних повноважень, який завжди має можливість направити свого представника, судом визнано неявку представника прокуратури такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, при ухваленні рішення про розгляд справи за явки представника Крижопільської МДПІ на підставі наданих документів, судом враховано і подану відповідачем заяву.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Суд заслухав пояснення представника, повно, всебічно, об’єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.

Так, суд встановив, що відповідно до свідоцтва №160218 серія А00, ЗАТ « Торговий дім «Соколівський цукор» зареєстровано Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 27 квітня 2001 року №11551050001000016 (а.с. 59).

Згідно із довідкою управління статистики у Крижопільському районі Вінницької області від 19 березня 2009 року №167595, відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за основними видами діяльності (за КВЕД): виробництво цукру, оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами, інші види оптової торгівлі, складське господарство, здавання в оренду власного нерухомого майна, оптова торгівля квітами (а.с. 57).

Як вбачається із Статуту ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор», затвердженого загальними зборами засновників товариства 20 квітня 2001 року та зареєстрованого Приморською районною державною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради 27 квітня 2001 року №04056931021210, відповідач є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банківських установах, від свого імені укладає договори, набуває майнові та немайнові права, несе зобов’язання, виступає позивачем та відповідачем в суді (а.с. 60-78).

Крім того, Товариство зареєстроване Крижопільською МДПІ і є платником податків та зборів (обов’язкових платежів), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 54).

У зв’язку з цим, та відповідно до плану перевірок суб’єктів господарської діяльності на третій квартал 2009 року (а.с. 90), на підставі направлення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 22 жовтня 2009 року №95 (а.с. 86), зареєстрованого в журналі обліку видачі направлень на перевірку посадовим особам Крижопільської МДПІ (а.с. 88-89), працівниками Крижопільської МДПІ, а саме, начальником відділу податкового контролю юридичних осіб інспектором податкової служби ІІ рангу Л.С.Сузанською, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби І рангу Л.Ф.Михайлівською, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби ІІ рангу Т.Г.Мостовиком, начальником відділу погашення прострочених податкових зобов’язань, інспектором податкової служби І рангу С.В.Диском 20 листопада 2009 року проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» з питань дотримання ними вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року.          

Про проведення даної перевірки відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчить розписка керівника ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» від 12 жовтня 2009 року (а.с. 87).

За результатами перевірки складено акт від 20 листопада 2009 року №27/23/31502232, у якому встановлено порушення відповідачем статей 5, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме: заниження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 11740 грн 80 коп., в тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 493 грн, за 3 квартал 2008 року в сумі 493 грн, за 4 квартал 2008 року в сумі 494 грн, за 1 квартал 2009 року в сумі 10260 грн 80 коп. (а.с. 16-52).

Таким чином, 20 листопада 2009 року податковим органом, на обліку якого знаходиться Товариство прийнято податкове повідомлення-рішення №0000882350/0, яким визначено суму податкового зобов’язання відповідно до акту перевірки в розмірі 1558 грн 94 коп. (а.с. 53).

На підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, 23 листопада 2009 року головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Крижопільської МДПІ Д.С.Кучером проведено невиїзду документальну перевірку в приміщенні інспекції платника податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» з питання своєчасності сплати податку.

За наслідками перевірки складено акт №94, у якому встановлено, що на порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ відповідачем несвоєчасно сплачено податок.

Зокрема, згідно з розрахунком від 02 березня 2009 року №1084, узгоджене податкове зобов’язання складає 670 грн, а граничний термін його сплати визначено 14 липня 2009 року. В той час, Товариством сплачено лише 467 грн 91 коп. і то 16 липня 2009 року.

Таким чином, за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002951750/0 згідно якого до відповідача застосована фінансова санкція в розмірі 46 грн 79 коп. (а.с. 7). Розрахунок штрафної санкції додано до позовної заяви у підтвердження застосування 10 відсоткової ставки до двох днів затримки (а.с. 10).

Перше рішення отримане відповідачем 20 листопада 2009 року, а друге - 15 грудня 2009 року, про що свідчить підпис керівника ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» В.В.Медвідя на корінцях рішень.

Податкові повідомлення-рішення в установленому законом порядку не оскаржені, разом з тим визначені в них суми в добровільному порядку не сплачені.

Для здійснення заходів до погашення податкового боргу, Крижопільською МДПІ, ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» виставлені першу та другу податкові вимоги від 01 липня 2009 року №1/114 на суму 1841720 грн 75 коп., отриману ним 02 липня 2009 року, про що свідчить вручення поштового повідомлення №133148 та від 04 серпня 2009 року №2/136 на суму 3478548 грн 75 коп., отриману відповідачем 06 серпня 2009 року, про що свідчить вручення поштового повідомлення №147751 (а.с. 5, 6).

14 січня 2010 року відповідно до поданого платником уточнюючого розрахунку від 02 березня 2009 року №1084 платнику зменшено суму податкового боргу на 36 грн.

Враховуючи, що вимоги Товариством також не оскаржувались, і на даний час фактично так і існує борг по сплаті податку, прокуратура Крижопільського району звернулася в суд про його примусове стягнення.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема, включено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що кореспондує Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11 грудня 1991 року №1963-XII (Закон №1963), відповідно до якого власність деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів є платною.

Так, згідно із статтею 1 зазначеного Закону, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Що стосується строків сплати податку, то статтею 5 Закону №1963 встановлено, що податок з власників транспортних засобів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстровані), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрацією) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Обчислення податку юридичними особами здійснюється на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України (ст. 6 Закону №1963).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 року №373, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 року за №862/6053 (Порядок), розрахунок податку складається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року і подається платником податку до органів державної податкової служби за місцезнаходженням та місцем постійного базування транспортних засобів у строки, визначені підпунктом 4.1.4 статті 4 Закону №2181 для річного звітного періоду, - протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року. За придбані протягом року транспортні засоби Розрахунок подається до органу державної податкової служби у 10-денний термін після їх реєстрації у відповідних органах. За транспортні засоби, придбані протягом року, податок сплачується перед їх реєстрацією за наступними строками сплати (кварталами), які не настали, починаючи з кварталу, у якому проведена реєстрація транспортного засобу.

Податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

Як виключення, згідно із пунктами 13, 14 Порядку, якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку, то такий платник зобов'язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники.

Якщо у зв'язку з виправленням помилки визначено завищення податкових зобов'язань, то платнику зменшуються такі податкові зобов'язання за датою подання уточненого розрахунку. Зайво сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується за його заявою в рахунок майбутніх платежів. Повернення сум зайво сплаченого податку провадиться у терміни, установлені чинним законодавством України.

Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» врегульовано, що даний податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Територіальні дорожні фонди спрямовують 85 відсотків із суми цього податку на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць у населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів відповідно статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Так, згідно із пунктами 1, 4 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах повноважень та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

У межах таких перевірок податкові органи, зокрема, контролюють сплату у встановлений строк та повноту визначення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.

Згідно і статтею 7 Закону №1963 у разі встановлення приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Відповідно до підпунктів 5.2.2, 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право протягом 10 календарних днів наступних за днем отримання податкового повідомлення або іншого рішення що оскаржується звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

З урахуванням строків давності платник податків має право також оскаржити до суду рішення контролюючого органа про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, згідно з визначенням, даним у пункті 1.3 цього Закону, податковий борг - це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

В свою чергу податкове зобов’язання – це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом (п. 1.2 ст. 1 Закон №2181).

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Порядок погашення податкового боргу передбачено Законом №2181, відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 якого, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкова вимога, які і рішення контролюючого органу може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (розрахунку) та подає цей розрахунок у встановлений строк. З дня подання такого документу податкове зобов’язання вважається узгодженим і не може бути оскаржено.

В свою чергу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити вказану ним суму протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Інша ситуація, коли сума податкового зобов’язання донараховується податковим органом в межах наданих повноважень під час проведення перевірок та застосовується штрафна санкція. Дії органу державної податкової служби під час цього оформляються податковим повідомленням-рішенням, яке може бути оскаржено платником податків в адміністративному чи судовому порядках. За таких обставин, узгодження відбувається по закінченню строку на оскарження або набранням рішенням відповідного органу державної податкової служби чи суду.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурором заявлено позов про стягнення суми податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин на підставі розрахунку цього податку, поданого відповідачем до Крижопільської МДПІ та податкових повідомлень-рішень органу, на обліку в якому знаходиться ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор».

У межах даного позову суд досліджує лише заявлену до стягнення суму, в інакшому б випадку дослідження правомірності прийнятих рішень свідчило б про вихід за межі позовних вимог.

Тобто, податковий борг оцінюється судом на підставі узгодженого Товариством розрахунку та податкових повідомлень-рішень, які в установленому законом порядку не оскаржені, а таму також є узгодженими.

16240 грн 28 коп. боргу ЗАТ «Торговий дім «Соколівський цукор» з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів перед Крижопільською МДПІ знайшли своє підтвердження фактичними обставинами і матеріалами справи. Судом враховано дані картки особового рахунку платника та заяву Товариства про визнання позовним вимог в повному обсязі (а.с.11-15).

Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Такі випадки, стосовно позивача, встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а саме пунктом 11 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Майно підприємства, згідно статті 66 Господарського кодексу України, становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самому балансі підприємства.

Таким чином, стягнення суми податкової заборгованості, в разі недостатності коштів у відповідача, можливе за рахунок його майна.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Враховуючи те, що вимоги прокуратури та Крижопільської МДПІ є обґрунтованими, спрямованими на реалізацію статті 67 Конституції України та норм Закону України «Про систему оподаткування», які передбачають обов’язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також враховуючи те, що на час вирішення справи, наявність податкового боргу відповідачем визнається, докази про його сплату, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Соколівський цукор» (вул. Службова, 1, с. Соколівка, Крижопільський район, Вінницька область, 24634, код ЄДРПОУ 31502232) в дохід місцевого бюджету Соколівської сільської ради (УДК у Соколівської сільської ради №33217807700270, код платежу 12020100, одержувач УДК у Крижопільському районі, банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 16240 грн 28 коп. (шістнадцять тисяч двісті сорок гривень двадцять вісім копійок).

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 03.03.10

Суддя          Чудак Олеся Миколаївна

02.03.2010