Постановление суда № 87438208, 17.01.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/210/20

Провадження № 2-з/0203/7/2020

УХВАЛА

17 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2-з/0203/7/2020 заяву ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позов пред`явлений до ОСОБА_2 на предмет поділу спільного майна набутого у шлюбі.

Разом з позовом позивач подав клопотання про забезпечення позову та просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; на квартиру АДРЕСА_2 ; на садовий будинок АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 товариство АДРЕСА_5 ».

В обґрунтування заяви посилається на те, що предметом спору є поділ спільного майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка належить сторонам на праві спільної сумісної власності. По не підтвердженій документально інформації відповідач намагається продати зазначену квартиру. Тому є підстави вважати, що вищезазначена квартира, яка є спільною власністю подружжя, без згоди позивача може бути відчуження на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду. Також позивач зазначає, що у відповідача є інше майно відносно якого також слід вжити заходи забезпечення позову.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 січня 2020 року заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.

Перевіряючи відповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст. 151 ЦПК України, судом встановлено наступне.

Так пунктами 5, 6 частини 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Разом з тим, обґрунтовуючи предмет позову та необхідність вжиття заходів забезпечення, позивач не зазначає ціни позову, а так само не зазначає, що позов немайнового характеру, якщо виходить з такої позиції.

Також в порушення п.6 ч.1 ст. 151 ЦПК України в заяві не вказані пропозиції щодо зустрічного забезпечення, правила якого визначені відповідно до ст. 154 ЦПК України, позивачем не запропоновано жодної гарантії відшкодування можливих для відповідача ОСОБА_2 збитків, завданих при умовах накладення на нерухоме майно арешту, що по своїй суті є зустрічним забезпеченням та є обов`язковим для зазначення у відповідній заяві про забезпечення позову.

Між тим, зазначенням пропозицій позивача щодо зустрічного забезпечення могли б фактично зберегти позивачем існуючий стан status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин належить дійти висновку про невідповідність заяви в повному обсязі вимогам ст. 151 ЦПК України, що є підставою для її повернення заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.151,153 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 на предмет поділу спільного майна набутого у шлюбі – повернути заявникові.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги відповідно до пп. пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині – набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.

Суддя О.В. Колесніченко