№ 8732325, 16.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-77/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,

при секретарі судового засідання: Подолян Наталії Вікторівні

за участю представників сторін:

позивача : не з"явився

відповідача : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику

до: Приватного підприємства "Комфорт"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

14 січня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області з позовом до приватного підприємства “Комфорт” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 12 321 грн. 13 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідачем своєчасно не сплачувались нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески в зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків в на загальну суму 12 321 грн. 13 коп. (недоїмка – 10 825 грн. 72 коп., штрафні санкції – 811 грн. 43 коп., пеня – 683 грн. 98 коп.), що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за жовтень, листопада 2009 року та рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Оскільки досудові заходи врегулювання спору щодо сплати страхових внесків не дали позитивного результату, позивач був змушений звернутись до суду із вищезазначеним позовом.

28.01.2010 року представником позивача до суду подано письмову заяву за вхід. номером 1572 (а.с.13) про зміну розміру позовних вимог (про збільшення позовних вимог), згідно із якою позивач просить стягнути з ПП “Комфорт” заборгованість по сплаті страхових внесків до управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області за жовтень-грудень 2009 року в загальній сумі 19 275 грн. 31 коп. Заяву мотивовано тим, що за час розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом даної справи борг у відповідача перед Пенсійним фондом України зріс на 6954 грн. 18 коп. і становить 19 275 грн. 31 коп. На підтвердження своїх доводів до надісланої заяви позивачем додано розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2009 року (а.с.14).

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Як свідчить відмітка на заяві про зміну розміру позовних вимог (а.с.13), відповідач копію даної заяви отримав 25.01.2010 року. Зважаючи на права, якими наділені сторони статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

В судове засідання від 16.02.2010 року позивач не з’явився.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, 28.01.2010 року до суду надійшла його заява за вхід. номером 1571 (а.с.16) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги в сумі 19 275 грн. 31 коп. визнає в повному обсязі.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Приватне підприємство “Комфорт” зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що стверджується його заявою (а.с.3).

Пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року № 64/8663 передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Однак, в порушення вищевказаних положень, відповідач несвоєчасно сплачував страхові внески, відповідно до чого утворився борг в сумі 17 779 грн. 90 коп. Даний борг був визначений на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-грудень 2009 року (а.с.4-5,14)

Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 106 даного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату(несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням вищевказаних положень Закону позивачем застосовано до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню на підставі рішень № 465 від 20.11.2009 року та № 484 від 04.12.2009 року (а.с.6) на загальну суму 1495 грн. 41 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача становить 19 275 грн. 31 коп. та підтверджується наявними у адміністративній справі матеріалами.

В силу ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 106 вищевказаного Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.

Відповідно до ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково.У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”від 21.01.1993 року № 7-93 ограни Пенсійного фонду України, до яких належить позивач у справі, звільнені від сплати державного мита (судового збору).

Враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд, переконавшись у наявності законних підстав визнання адміністративного позову відповідачем (ст. 136 КАС України), вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ПП “Комфорт” заборгованості в сумі 19 275 грн. 31 коп. є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Комфорт" (22000 Вінницька обл., м. Хмільник, пров. 2 Леніна, 10, інд. номер 32225873) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику (22000, Вінницька обл., м. Хмільник вул. Столярчука, 10, код 20106440) заборгованість зі сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені в сумі 19 275 грн. 31 коп. (дев"ятнадцять тисяч двісті сімдесят п"ять гривень 31 коп.).

Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету України.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 17.02.10

Суддя /підпис/           Поліщук Ірина Миколаївна

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар:

16.02.2010