№ 8732158, 27.01.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 р.           Справа № 2-а-5263/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Гоцуляка Руслана Михайловича

відповідача : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар"єр"

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, у сумі 4519,14 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області (далі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства “Могилів-Подільський кар’єр” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в загальній сумі 4519,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ “Могилів-Подільський кар’єр” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області та станом на 01.12.2009 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 Водзінському Івану Федоровичу, який отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній сумі 4519,14 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та письмові докази у справі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 14.12.2009 р., 24.12.2009 р. та 15.01.2010 р. (а.с.10,13,18).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з’ясування думки представника позивача - дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В якості платника страхових внесків ВАТ “Могилів-Подільський кар’єр” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі поданої заяви та необхідних документів (а.с.6,7) Водзінському Івану Федоровичу була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у зв’язку з роботою останнього на ВАТ “Могилів-Подільський кар’єр”.

Судом оглянуто наданий представником позивача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 8 місяців 2008 року, згідно з яким відповідач повинен був відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області суму 4519,14 грн. (а.с.5). Даний розрахунок отриманий відповідачем, про що свідчить відповідна копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.5).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.

Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.

Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлений вчасно, в порядку та строки, встановлені в Інструкції №21-1.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2, виплачених Водзінському Івану Федоровичу за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року на загальну суму 4519,14 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеній особі, не сплатив.

Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському району Вінницької області пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 4519,14 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.

Судом встановлено, що заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, в тому числі відповідною довідкою про розміри виплачених пенсіонеру пенсій (а.с.4), а її розмір відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар’єр" (код ЄДРПОУ 05466814, 24000, вул. Пушкінська, 70, м. Могилів-Подільський, Вінницька область) на користь Управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області заборгованість по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах Водзінському Івану Федоровичу за період з 01 січня 2008 року по 31 серпня 2008 року в сумі 4519 (чотири тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 14 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 01.02.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович