Постановление суда № 8722773, 10.02.2009, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського СП.

суддів Виноградової Л.Є.

Сегеди С.М. при секретарі Карпенко СВ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ) про стягнення заробітної плати за апеляційною скаргою генерального директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2008 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітної платі в розмірі 6422, 78 грн., та грошову компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 160, 58 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що він працював на підприємстві у відповідача оператором котельної до 07 липня 2008р.

Починаючи з жовтня 2007р. і до дня його звільнення, відповідач не в повному обсязі сплачував йому заробітну плату, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі зазначеному вище. Дана обставина стала підставою для звернення до суду.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Суд першої інстанції стягнув з ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ (код 32093887):

Справа № 22ц-633/2009 р.

Категорія ЦП: 53

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М. Доповідач Гайворонський С.П.

-на користь ОСОБА_1 нараховану однак не виплачену заробітну плату у розмірі 6422 грн. 78 коп., грошову компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 160 грн. 58 коп., а всього стягнув 6583 грн. 36 коп.;

-державне мито на користь держави у розмірі 65 грн. 83 коп.;

-на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області; р/р 37315008000123; фінансова установа-Управління державного казначейства в Одеській області; МФО 828011; Код ЄДРПОУ: 26302945 для Суворовського районного суду м. Одеси витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

В частині стягнення заробітної плати районний суд допустив негайне виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі генеральний директор ОВХФП «Біостимулятор» у формі ТОВ просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог

матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органом належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні вивлатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи, при ухваленні рішення, районний суд правильно виходив з того, що позивач 07 липня 2008р. був звільнений з ОВХФП «Біостимулятор» з посади оператора котельної за власним бажанням.

На час звільнення позивача, загальна заборгованість по заробітної платі у відповідача по справі перед позивачем, відповідно до розрахункових листів складає 6382, 35 грн. (жовтень 2007р. - 1575, 59 грн.; грудень 2007р. - 606, 54 грн.; березень 2008р. -964, 53 грн.; квітень 2008р. -1274, 20 грн.; травень 2008р. - 2001, 92 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Зазначені вище вимоги КЗпП України з боку відповідача не виконувались, в зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітної платі перед позивачем в розмірі 6422, 78 грн., які підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, що:

- з урахуванням індексу інфляції, розмір якого складає за жовтень 2007р. - 102, 9%; грудень 2007р. -102, 1%; березень 2008р. -103, 8%; квітень 2008р. -103, 1%; травень 2008р. - 101, 3%, з відповідача на користь позивача слідує стягнути грошову компенсацію з урахуванням зазначених індексів інфляції в загальному розмірі 160 грн. 58 коп., а не в розмірі 479, 05 грн. як зазначав в позовній заяві ОСОБА_1;

- відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слідує стягнути державне мито на користь держави у розмірі 65, 83 грн., а також на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі врахував положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо того, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що районний суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, про що свідчать матеріали даної справи.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,

ухвалила :

Апеляційну скаргу генерального директора Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» - відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського виробничого хіміко-фармацевтичного підприємства «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою

відповідальністю про стягнення заробітної плати - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.