Постановление суда № 86523604, 16.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27899/18

Провадження № 1-кп/761/1071/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Циктіча В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Тітлової І.О.,

прокурора Рослика А.А.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120 181 001 000 051 42 від 05.05.2018, у якому

гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , судимий Центральним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30.11.2012 за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 7 років позбавлення волі,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України.

Обвинувачений утримується під вартою, дія вказаного запобіжного заходу спливає 19.09.2019, у зв`язку з неможливістю до вказаної дати закінчити судовий розгляд та прийняти остаточне рішення суд у відповідністю з ч. 3 ст. 331 КПК України у порядку судового контролю виніс на обговорення сторін кримінального провадження питання доцільності продовження строку дії вказаного запобіжного заходу.

Прокурор наполягав на необхідності тримання обвинуваченого під вартою, оскільки вважав, що ризики, які слугували підставою для застосування та продовження саме такого запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.

Потерпілі підтримали думку прокурора.

Обвинувачений заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, вважаючи, що належну процесуальну поведінку може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали судової справи, дійшов висновку про таке.

Частиною 3 статті 331 КПК на суд покладений обов`язок до спливу продовженого двомісячного строку тримання обвинуваченого під вартою повторно розглянути питання доцільності дії цього запобіжного заходу.

За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою має право скасувати, змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Під час досудового розслідування відповідно до ст. 199 КПК у разі вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.

З наведеного витікає, що, вирішуючи питання доцільності подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про існування на даний час у цьому кримінальному провадженні, передбачених кримінальним процесуальним законом та зазначених в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання,яке загрожує ОСОБА_3 у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованих злочинів.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Отже, відсутність у обвинуваченого офіційного та стабільного джерела доходу, місця роботи, сім`ї та утриманців також свідчать на користь існування ризику переховування від суду.

Крім того, суд зазначає, що попередньо у цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього низки обов`язків, які ним порушені, у зв`язку з чим останній рішенням суду від 10.06.2019 оголошений у розшук.

Оцінюючи вірогідність існування інших ризиків у даному кримінальному провадженні, суд також вважає, що на користь існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення свідчать характер інкримінованих ОСОБА_3 правопорушень.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів сторін провадження суд вважає доведеними чинники, передбачені ст. 199 КПК.

Зазначене доводить, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , вчинені із застосування насильства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою по 14 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж семи днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя В.М. Циктіч